У полісмена в 95 % випадків є час подумати і зреагувати, — Д. МакАллістер

Джоу Мікаель МакАллістер, старший інтендант Королівської кінної поліції Канади, що має за плечима багатий досвід роботи, зокрема, в таких «гарячих точках» як Афганістан, зараз працює старшим радником проекту «Підтримки реформи патрульної поліції в Україні». 

Андрій Гарасим: У чому полягає ваша програма навчання швидкого реагування на критичні інциденти?

Джоу Мікаель МакАллістер: Основна мета курсу і програми навчання щодо реагування на критичні інциденти — це те, щоб були люди, фахівці, які були б здатні реагувати на ситуації, які вже знаходяться за рівнем небезпеки за межами того, на що можуть реагувати звичайні поліцейські.

Наталя Соколенко: Який у вас персональний досвід розрулювання таких ситуацій?

Джоу Мікаель МакАллістер: Упродовж 20 років я працював у спецпідрозділі поліції у Канаді і ми мали справу з такими критичними подіями, як звільнення заручників, арешт підозрюваних за умов високого рівня загрози. Також мали справу із збройними пограбуваннями та подібними за рівнем небезпеки подіями.

Андрій Гарасим: Скільки ви вже в Україні?

Джоу Мікаель МакАллістер: З вересня минулого року.

Наталя Соколенко: Наскільки в Канаді і в Україні різниця в розумінні критичних ситуацій?

Джоу Мікаель МакАллістер: Не має великої різниці, бо злочинці порушують закон, погані хлопці роблять погані справи, а справа поліції — давати відповідь на такі події і надії правопорушників. Тут важливо адаптуватися до ситуації. Незалежно від того, де вона відбувається: у центрі Києва чи в селі.

Андрій Гарасим: Як би ви оцінили рівень підготовки українських патрульних?

Джоу Мікаель МакАллістер: У більшості країн термін підготовки патрульних поліцейських складає від 3 до 6 місяців спеціального навчання. Далі їхня підготовка відбувається таким чином: вони працюють у реальних умовах спільно з досвідченими офіцерами поліції. Тобто вони приставлені до кураторів.

Впродовж своєї кар’єри вони проходять численні курси підвищення кваліфікації та професійних навичок для того, щоб підвищити рівень свого професіоналізму. Виклик ситуації, в якій зараз перебуває Україна і патрульна поліція — це те, що за досить короткий час потрібно випустити на вулицю достатню кількість патрульних.

Тому всі темпи підготовки пришвидшені і, можливо, відбувається так, що цей рівень підготовки не такий якісний, як того хотілося б.

Саме тому в Україні зараз працюють фахівці з Канади, США, Європейського Союзу, які допомагають розбудувати цю систему навчання і допомогти сприяти такому сталому розвитку і становленню поліцейської сили в Україні.

Але в Україні дуже розумні офіцери поліції і вони мають дуже хорошу освіту. Це люди високо вмотивовані, якщо говорити про всю патрульну поліцію в Україні. Те, як вони роблять роботу, викликає захоплення.

Наталя Соколенко: Якби ви оцінили фізичну підготовку чоловіків і жінок, які служать у патрульній поліції?

Джоу Мікаель МакАллістер: Я дуже вражений у найкращому сенсі цього слова тим, як працюють жінки-поліцейські в Україні. Поліцейський незалежно від статі має виконувати таку саму роботу.  У рамках навчальних курсів, які я проводжу, бачу що жінки працюють на такому самому рівні, як і чоловіки. Частина інструктарів, які ми підготували — це жінки і вони чудово виконують свою роботу.

Андрій Гарасим: Крім фізичної підготовки, що ще входить до цих курсів?

Джоу Мікаель МакАллістер: Найважливіша частина цього курсу — навчитися працювати з людьми. Вони мають приділяти багато зусиль тому, щоб гарно знати законодавчу базу. Вони повинні знати усі законодавчі акти, які регулюють усе, що пов’язано із транспортом: правила дорожнього руху, як мати справу з аваріями.

Вони мають знати, як спрацювати в ситуаціях із побутовими злочинами та випадками домашнього насильства.

Вони повинні навчитися тому, як діяти в ситуаціях із порушеннями громадського порядку.

Наталя Соколенко: Як можна навчити думати швидше?

Джоу Мікаель МакАллістер: Ми готуємо навчальну програму за принципом підготовки і відпрацювання певних сценаріїв. Тобто люди опиняються в умовах, за яких вони повинні прийняти рішення, як впоратись з ситуацією. Ми починаємо із ситуацій більш простого рівня і поступово рівень складності таких сценаріїв підвищується.

Наталя Соколенко: Є нормативи по швидкості реагування поліцейських?

Джоу Мікаель МакАллістер: Якщо говорити про статистику Північної Америки, то в середньому сутичка із перестрілкою із використанням зброї займає 2.5 секунди. Тому вам потрібно думати дуже швидко.

Я думаю, що у 95% усіх випадків і ситуацій у вас є достатньо часу, щоб подумати, прийняти рішення і зреагувати на ситуацію.

Наталя Соколенко: Наскільки ви встигли познайомитися з нашою політичною системою, порівняти її з канадійською та зробити висновки?

Джоу Мікаель МакАллістер: Я думаю, що українські патрульні досить добре сприймають наш досвід і те, як ми проводимо навчання. Вони завжди ставлять багато запитань про все. Вони запитують усе те, що допомогло б їм самим розвиватися і розвивати структуру, в якій вони працюють.

Ми слідкуємо за новинами, за тим, що відбувається, але поліцейська служба стоїть дещо осторонь політики. Наша справа — служити суспільству.

Наталя Соколенко: Як діють поліцейські в Канаді, якщо є вимога зупинитися, а водій не зупиняється?

Джоу Мікаель МакАллістер: Правила і закони в Канаді розроблені відповідно до механізмів, які там діють, до цінностей і традицій, які там склалися. Тому українське законодавство може бути відмінним від того, яке діє у Канаді відповідно до українських реалій.

Офіцер поліції має нести повну відповідальність за усі свої дії. Є ситуації, коли тільки суд має право і вирішує, бу офіцер поліції правий чи ні, вчиняючи таким чи іншим чином.

Андрій Гарасим: Як би ви оцінили ступінь насильства в українському суспільстві?

Джоу Мікаель МакАллістер: Якщо ми говоримо про статистику Північної Америки і про рівень злочинності в Україні, то я можу сказати, що тут є певна різниця.

Якщо ми говоримо про США, то такі випадки, як смерть в результаті вогнепальних поранень, коли людей розстрілюють, показник таких злочинів дуже високий. В Україні є інша культура поводження, володіння, носіння зброї, ніж в інших країнах, тому так само не можна порівнювати. Але такі види правопорушень, як випадки домашнього насильства, керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння, крадіжки — рівень розповсюдження таких злочинів досить широкий.

Але коли я ходив пішки по Львову, Києву, Харкову, то відчував себе досить безпечно.