Дмитро Тузов: Ви не сумуєте за роботою в уряді?
Володимир Лановий: Мене, на жаль, не беруть. Я багато чого очолював. Кожен бачить Україну по-своєму і ми прийшли до певного, так сказати, результату.
Тетяна Трощинська: А ви відмінно бачите від нинішнього Президента?
Володимир Лановий: Нам потрібна підприємницька економіка, а не олігархічний капіталізм. Права власності треба змінити. Олігархи не створюють нових продуктів. Вони не новатори. Вони вижимають ще зі старих потужностей, ще Радянських. І викачують закордон, тому що там потрібні палаци, маєтки.
Тетяна Трощинська: Може є якесь інше пояснення? Страх зруйнувати систему, наприклад?
Володимир Лановий: Я тільки одну фразу сказав, що треба позбавити можливості олігархів керувати країною, політичними партіями, урядами, заробляти на війні. Друга сторона — це щоб вона була не централізовано керованою, а ринково – конкурентною. Коли зростає зарплата? Коли додана вартість зростає. Для чого нам ці двері в Європейський Союз? Не для того, щоб нам давали гроші, а для того, щоб ми подивилися на їх виробництво. Наша банківська система вариться у власному соку: заробляє якісь відсотки, встановлює незрозумілі тарифи за послуги.
Тетяна Трощинська:Має Національний банк України в якийсь спосіб стимулювати це?
Володимир Лановий: У нас створена модель, за якою банки не орієнтовані на роботу з господарствами, тому що це ризиковано. Вони орієнтовані на купівлю цінних паперів. Коли у нас не було банків, то, можливо, їх варто було підкормлювати, а тепер вже не той час. Вони мають працювати на виробництво, на економіку.
Дмитро Тузов: Як ви думаєте, чому реформаторам не вдалося змінити ситуацію?
Володимир Лановий:Такого виду реформи – це боротьба нового і старого, боротьба з бюрократією. Радянська модель була ідеальним зразком бюрократизації. Така модель не могла існувати. Колишні бюрократи перетворилися в корупціонерів. Вони знаходили бізнесменів. В чому сенс революції? В тому, що треба віддати дійсно тим, хто працює, від тих, хто розподіляє. А вони не хочуть віддавати. Вони поставили своїх президентів, які утворили та зміцнили корупційні інститути та схеми.
Дмитро Тузов: Ви думаєте, що Порошенко і Яценюк — це їхній прем’єр та Президент?
Володимир Лановий: У кожного є шанс сказати, що він не такий, але назвіть мені, що зроблено на підтримку малого та середнього бізнесу? Де беруться кредити для малого та середнього бізнесу? Чому скоротились робочі місця на 15%, зарплата – на 20%?
Дмитро Тузов: Порошенко вибудував міцні бізнес структури. Він гарний менеджер. Було сподівання, що він побудує і таку ж країну. У чому проблема?
Володимир Лановий: Дуже б хотілося, щоб ми знайшли того президента, який адекватно реагує на проблеми країни і займається ними. Тут виявилося трошки не так. Справа у тому, що у нього на ногах багатотонні активи його банків та підприємств. Він обтяжений ними. Він не може ні в день, ні вночі не думати про свій бізнес.
Дмитро Тузов: Ви працювали за Леоніда Кучми та Кравчука. З тих часів нічого не змінилося, як вважаєте?
Володимир Лановий: Корінне питання в приватизації. Олігархи створені приватизацією. Це необдуманий та антинародний підхід до розподілу об’єктів власності. Олігархи виникли вкінці 90-их років, коли почали продаватися великими пакетами акції і заводи. Нам треба диверсифікована приватизація дрібними пакетами акцій.
Тетяна Трощинська: Що робити з олігархами?
Володимир Лановий: Олігархічна форма володіння приводить до банкрутства підприємства: вони не поновлюють, не шукають нових ринків та технологій. Але їм не дають банкрутувати. Їм знаходять такі замовлення, такі кредити, які не дають збанкрутувати. Значить треба жорстко відрізати їх від таких пільг.
Тетяна Трощинська: А є хоча б одна сфера, куди не добралися олігархи? Може, аграрний сектор?
Володимир Лановий: Аграрний сектор просто найбільш конкурентний у своїй галузі, тому що там мільйони виробників.
Дмитро Тузов: Як змінювати газову систему у країні?
Володимир Лановий: Це мафія. Обороти величезні. Кредити отримували на те, щоб закуповувати більше газу, невідомо кому потім перепродаючи цей газ. Якщо уряд сприяє монополістам, це сприяння монополістичним зловживанням. Вони кажуть, що підприємствам потрібно 30 млрд. Та не треба їм 30 млрд. Якщо вони платитимуть зі своєї кишені, а не з державної, то і 15 млрд їм вистачить.
Дмитро Тузов: Яка ціна має бути на газ для населення?
Володимир Лановий: Ринкові ціни — ціни, які влаштовують не тільки постачальника, а і покупця. Я не можу заплатити вдесятеро більше, ніж минулого року. У мене немає таких ресурсів. Ненормальний стрибок приведе до того, що споживачі відмовляться від цього ринку.