У справі Львівського бронетанкового заводу можливі нові затримані, — прокурор Грищук

За версією слідства в кінці 2015 року ЛБТЗ закупив 40 двигунів до танків серії Т-72. В документах написали, що двигуни 1-ї категорії, тобто нові, але виявилося, що це не так, і двигуни вже були у вжитку.

За даними НАБУ, керівництво ЛБТЗ, офіцери ЦБТУ ЗСУ і комерційна фірма, яка здійснила поставку, причетні до цієї закупівлі.

Рік тому директор Львівського бронетанкового заводу Роман Тимків, затриманий нині за підозрою у розкраданні 28 мільйонів гривень, давав прес-конференцію і розповідав, як добре і якісно працює завод. На прес-конференції були присутні народні депутати з комітету національної безпеки і оборони Іван Винник і Тетяна Чорновол. Хто б міг подумати, як ми будемо сприймати слова, сказані Тимківим тоді, через рік.

Заступник антикорупційного прокурора Максим Грищук, який веде слідство, прокоментував цю справу для Громадського радіо. Це перший великий коментар прокурора Грищука.

«Прокуратура в своєму клопотанні зазначала суму застави в розмірі 28 мільйонів гривень. Ця сума співрозмірна з сумою збитків, які були завдані діями цих осіб державному бюджету. Рішенням суду суму застави зменшили. Однак, на даний час ми ще не отримали повністю рішення, ми його будемо мати лише 19 числа, тоді ми приймемо остаточне рішення — чи ми подаємо апеляцію чи ми погоджуємося. На даний час нас влаштовує варіант, що вони затримані і не зможуть впливати на слідство, на свідків та не зможуть покинути територію», — сказав Максим Грищук.

Також прокурор пояснив, як працювала ця схема з продажами двигунів.

«В кінці 2015-го року посадові особи Центрального бронетанкового управління ЗСУ отримали інформацію, що є вільні кошти в бюджеті. Це є практика державних установ, коли в кінці року йде економія бюджетних коштів по тих чи інших напрямках, і вони мають можливість ці зекономлені кошти десь використати. З одного боку ця економія — це добре, з іншого ці кошти використовуються дуже часто в тіньових незаконних схемах, де завищені ціни і не надані всі документи. І це класичний випадок по нашому бронетанковому, коли вони вирішили скупити ті двигуни. По документах вони писали, що двигуни нові, однак, як з’ясовано слідством, вони зовсім не нові, рік їхнього випуску коливається від 70-х до 80-х років. Тобто ці двигуни були випущені ще за часів Радянського Союзу. Вони в 2008-му році по програмі Кабінету Міністрів були визначені як надлишкове майно Міністерства оборони, і фірмою „Укрінмаш“ були реалізовані на внутрішньому ринку України як надлишкове майно Міністерства оборони по ціні 24 тисячі 750 гривень. Ці двигуни десь зберігалися, і в 2015-м у році через ряд підставних фірм були реалізовані на Львівському бронетанковому заводі, а потім Львівський бронетанковий завод реалізував їх вже по ціні 680 тисяч гривень. Відчуйте різницю», — пояснив Максим Грищук.

За його словами ця оборудка не могла бути реалізована без відома Центрального бронетанкового управління.

«Це була їхня ініціатива. Вони сказали, що в них є вільні кошти. Я не можу сказати зараз, як це відбувалось до кінця, ми ще це не дослідили, однак, в нас є певні напрацювання. Ви все почуєте найближчим часом. Однозначно, ті особи, які були затримані, мають відношення до реалізації цих схем.

На даному етапі ми ще не встановили рух коштів, оскільки вони були переведені в готівку та розподілилися між тими особами, які ще слідством не встановлені. Ми маємо інформацію, що ці двигуни були куплені іншою підставною фірмою, і що документи були підроблені. В нас відповідні експертизи, є опитані особи, які фігурують, і які сказали, що ніякого відношення не мають, і за велику плату кілька років тому дали свої паспортні дані для оформлення підприємства. Це означає, що ці кошти були відмиті в такий спосіб.

Слідство триває, і я не виключаю той факт, що ми з’ясуємо інші обставини, які дадуть інформацію про інших осіб», — зазначив Максим Грищук.

Генерал-майор ЦБТУ ЗСУ Юрій Мельник, якого затримало НАБУ і якому суд вже обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 2 млн гривень, є бойовим офіцером, який пройшов Іловайськ і створював бронетанкове управління фактично з нуля. Деталі його бойового шляху нам розповів редактор порталу ЦЕНЗОР.Нет Юрій Бутусов.

«Юрій Мельник сам прийняв рішення бути під Іловайськом на передовій, хоча міг би бути на своєму командному пункті. Коли хлопці попали в оточення під Іловайськом, завдяки роботі Мельника та його заступника Сидоренка, техніка підтримувалася у боєздатності. Коли він вийшов, потрібно було створювати бронетанкову службу, а Мельник є одним з найкращих фахівців в Україні, який розуміється. Він є адекватним офіцером, і жодних нарікань на нього я не чув», — розповів Юрій Бутусов.

Наш колега Любомир Ференс в 2014 році робив розслідування про дуже схожі корупційні епізоди на іншому заводі «Укроборонпрома» — Київському бронетанковому.

«Схема стара, там нічого нового немає. Є проблема з необлікованим майном Збройних сил України. Наприклад, на Київському бронетанковому заводі знаходяться старі башти до танків чи ще якісь деталі, вони є надлишковими. Наприклад, є державне замовлення з боку Міністерства оборони на двигуни, які просто десь лежать на заводі. Гроші міністерство дає „Укроборонпрому“, яке має МО поставити готовий виріб — танк чи БТР. Йдучи за певною логікою, ті мотори, які є надлишковими, мали би бути безкоштовними, однак за них платиться.

Я знаю випадки, про які мені розповідали працівники СБУ, коли вони знали про те, що за старі мотори, які лежали на якомусь бронетанковому заводі, перерахувалося 30 мільйонів гривень, в той час, як вони могли б бути передані безкоштовно. Але правоохоронці не могли відкрити кримінальну справу, тому що на державне оборонне замовлення накладений гриф „Секретно“. І вони через суди мусять добиватися, щоб з контракту було знято цей гриф, щоб вони почали розслідування цієї справи.

Або є ще модель — коли виріб представляється як новий в той час, коли він є старим. Я знаю, що рік тому були спроби прокрутити такі махінації з німецькими моторами. Тобто певні люди шукали в Німеччині посередників, з якими мали виступити бельгійські компанії, що продавали авто. Вони мали домовитися з німецьким виробником про старі мотори, тільки так, щоб в контракті вони були б представлені, як нові. Однак тоді схема не запрацювала, але я думаю, що вона поширена в нашій оборонній галузі», — говорить Любомир Ференс.

За його словами таку схему не можливо провести без відома Збройних сил України.

«Коли приймається виріб, є департамент так званої „військової прийомки“, який дивиться, чи все гаразд, чи всі деталі відповідають нормам. Наскільки мені відомо, неможливо здати виріб Збройним силам, якщо він не пройде цю „військову прийомку“. Одна тут є один фактор: „військова прийомка“ може так до всього прискіпуватися, що виріб здати буде неможливо, і тому вже на етапі підписання контракту, як мені говорили, закладається певний корупційний відсоток. І цей відсоток сягає різних цифр. Наприклад, мені розповідали, що на заводі „Імпульс“, який займається шифрувальними машинами, корупційний відсоток, який доводилося „відстьогувати“ Збройним силам України зі сторони „Укроборонпрому“, сягав 6%. Але це все розмови і мій особистий досвід», — додав журналіст Любомир Ференс.