За словами судді Господарського суду Києва Ганни Бондаренко, не можна говорити, що всі судді корупціонери. «Треба припустити і погодитись, що є судді, які чесно виконують свою роботу», — зазначає вона. Однією з проблем, за її словами, є відсутність комунікації між суддями та ЗМІ. За словами судді Окружного адміністративного суду Києва Володимира Донця, згідно до практик і Венеціанської комісії, і Ради Європи необхідно забрати функції щодо призначень суддів в президента і Верховної Ради та передати їх спеціально створеним органам.
Ганна Бондаренко: Стало гарним тоном говорити про те, що всі судді корупціонери. Але не можна говорити за всіх. Треба припустити і погодитись, що є судді, які чесно виконують свою роботу. Півтора роки їм кожен день говорять, що всі вони корупціонери, живуть не за свої кошти. Суддям дуже важко це чути, в першу чергу, людям, які чесно працюють.
І судді не можуть себе захистити. Ми не можемо впливати на законодавчі процеси. Останні півтора року було дуже багато зареєстровано законопроектів, які змінюють бачення реформування судової влади. І, як правило, представників судової влади до вирішення проблем галузі не залучають. Судді, які працюють чесно і ефективно, не можуть вплинути на процес реформування.
Тетяна Трощинська: Як відділити доброчесних суддів від недоброчесних?
Володимир Донець: На законодавчому рівні закріплено, що Верховна Рада обирає суддів. Разом з тим, закон надає таке повноваження ВР не для того, щоб використовувати його в політичних цілях, а для того, аби відсіяти тих суддів, які не відповідають певним критеріям. Практика і Венеціанської комісії, і Ради Європи рекомендує нам забрати функції щодо призначень і в президента, і у Верховної Ради, залишивши, можливо, лише якісь церемоніальні функції у президента для підвищення авторитету. У всіх інших випадках це мають бути лише спеціально створені органи.
Якщо будуть схвалені перехідні положення змін до Конституції, це дасть можливість створити механізм, коли обов’язок доведення правомірності ваших доходів буде покладено на вас. Фактично, це критерій доброчесності, який передбачає, що я маю довести легальність своїх доходів, що я отримав їх законним шляхом. Якщо добросовісний суддя доведе — він зможе далі працювати.
Василь Шандро: Як завадити репутаційним втратам, які на сьогодні несе вся суддівська система?
Ганна Бондаренко: Ще з радянських часів для судової гілки влади не було властиво виходити з якимось месиджами до суспільства. Навіть посади прес-секретарів сформувались в судах рік тому. І взагалі, у нас є кодекс суддівської етики, було не прийнято, аби суддя у соціальних мережах заводив собі сторінку. Серед колег вважалось, що це порушує якусь етику, суддя не може коментувати рішення, приймати участь у публічному житті. Не було прийнято, аби суддя був публічним.
Володимир Донець: Зараз формується судова влада, яка має себе захищати. Ми не вміємо спілкуватися з вами, журналістами.
Ганна Бондаренко: І лише зараз формується культура спілкування. Не всі ще навіть сприйняли, що це такий суспільний виклик, що треба виходити і якось пояснювати суспільству позицію судової влади, окремого судді.