«Громадське радіо»
Про угоду говоримо із Юрієм Бугаєм, відповідальним за міжнародну співпрацю системи державних електронних закупівель Prozorro, і Тато Урджумелашвілі, експертом ЄБРР, екс-головою Агентства держзакупівель Грузії
Андрій Гарасим: Розкажіть про угоду про держзакупівлі із СОТ.
Юрій Бугай: Основною ціллю цієї угоди є відкриття взаємних ринків. Для бізнесу це означає, що у нього тепер є можливість брати участь у закупівлях у країнах-підписантах угоди — ЄС, Штати, Канада, Південна Корея, Японія, Сінгапур.
Обсяг цього ринку складає близько 1,7 трлн доларів.
Андрій Гарасим: Як працюватиме ця система?
Тато Урджумелашвілі: К сожалению, с технической стороны ситуация не такая радужная, как с правовой. Клуб дополнения в экономическим выгодам — это элитный клуб, и членство в этом клубе подтверждает полное соответствие украинского законодательства лучшим международным практикам в сфере госзакупок.
Если исходить из соглашения — да, рынки открыты, но почти у всех стран, которые являются сторонами этого соглашения, есть электронные ресурсы, где можно найти объявления о тендерах. Но сама информация разбросана, ее довольно сложно найти.
К этому добавляются разные правовые режимы, которые действуют в этих странах, и для того, чтобы украинские компании успешно воспользовались этим великолепным шансом, им нужна хотя бы на первом этапе мощная техническая и правовая поддержка.
Юрій Бугай: Зазвичай країни, які вступають до цього клубу, намагаються принести щось своє. І Україна пропонує упорядкувати інформацію про закупівлі. Наша система володіє трьома унікальними речами — повною відкритістю, використанням міжнародного коду і повним відкриттям інформації про контрактування.
Дмитро Тузов: Багато корупційних схем відбувалося у сфері держзакупівель. Як вся ця система зможе допомогти побороти корупцію у цій сфері?
Юрій Бугай: Система ProZorro скерована на подолання внутрішньої корупції. Вона базується на грузинській системі. Щодо міжнародних закупівель — у цих країнах із корупцією боряться насамперед правоохоронні органи.
Ми ж, розуміючи якість роботи наших правоохоронних органів, намагаємось боротися із корупцією через відкриття інформації. І ми пропонуємо цей інструмент світові, і він ніби із нами погоджується.
Дмитро Тузов: Сьогодні було затримано Олександра Кацубу, фігуранта у справі «вишок Бойка»
Юрій Бугай: Цю ситуацію мають коментувати правоохоронні органи.
За нашими оцінками, щороку через корупцію та обмежену конкуренцію ми втрачаємо близько 20% від загального розміру закупівель — це близько 50 млрд грн.
Андрій Гарасим: У Грузії були факти, коли грузинські підприємства брали участь у тендерах в інших країнах, доступних згідно з цією угодою?
Тато Урджумелашвілі: Грузия не является членом этого соглашения, оно пока что на стадии переговоров.
Андрій Гарасим: Коли у Грузії були запроваджені прозорі держзакупівлі і який це дало результат?
Тато Урджумелашвілі: В Грузии очень многие реформы были проведены за последнее десятилетие. Если судить по цифрам — они показывают рост числа удачных тендеров, также постоянный рост числа участников тендеров.
Андрій Гарасим: Чи варто підприємцям можна очікувати на можливість брати участь у тендерах поза Україною?
Юрій Бугай: Прикладів тих підприємств, які вже взяли участь у закупівлях у GPA країнах, дуже мало, тому що ця угода розширила можливості для постачальників. Оскільки угода вступила в силу 18 травня, таких прикладів немає.
Ми ставимо за ціль популяризувати це і показати українському бізнесу, що це реально. Більшість українських підприємців навіть не знає, що це можливо. Коли у нас будуть успішні приклади, ми зможемо це популяризувати і намагатися зрозуміти, які є перешкоди для експорту.
Андрій Гарасим: Чи є уніфікація в умовах тендерів з юридичної позиції?
Тато Урджумелашвілі: Унификация на уровне принципов и требований соглашения, конечно, есть. Но есть нормы, которые государства могут применять по своему усмотрению, и там есть большая разница.
Например, в Грузии больше всего иноземных кампаний, зарегистрированных с Украины. Это тоже показатель, что для них было просто в системе зарегистрироваться, и не надо открывать филиал в стране, чтобы участвовать в тендере.
Такой простоты вы не встретите в многих странах. В основном для участия в тендере нужно пройти много бюрократических процедур.
Дмитро Тузов: Українські компанії вже працюють на міжнародному ринку?
Юрій Бугай: Ми побачили, що таких прикладів небагато. З нашої точки зору, просто експорт — це легший спосіб виходу на міжнародний ринок, тому що не потрібна маркетингова підтримка, у більшості випадків не потрібно мати місцевого представництва, не потрібно платити за потрапляння на поличку.
Тато Урджумелашвілі: Если посмотреть процент иностранных кампаний, которые выигрывают тендера в Европе, он невысок — меньше 5%. Это указывает на то, что без технической и юридической поддержки проникнуть на этот рынок не так уже й легко.
Тем более, конкуренция там тоже есть, и кроме желания выиграть тендер, надо соответствовать довольно жестким требованиям.
Юрій Бугай: Тому ми вважаємо, що галузі із більш-менш простими товарами — базові меблі, канцелярія, туалетний папір — де ключовим критерієм є ціна, вони є пріоритетними для українського бізнесу. Особливо зважаючи на те, що у нас відбувалося з валютою, ми стали набагато конкурентніші за кордоном. Інші напрямки, які можуть бути цікаві — це, звичайно, будівельні роботи.