Громадське Радіо
Він розповідає про ситуацію із затриманим українським журналістом у Росії Романом Сущенком.
Ірина Соломко: Була офіційна заява союзу російський журналістів, яка вийшла за вашої участі. Як вам вдалося від них цю реакцію отримати?
Сергій Томіленко: Брутальний арешт нашого колеги Романа Сущенко, який з приватною метою прилетів до Москви і був арештований, сьогодні є гарячою темою для усіх журналістів. На сьогодні фабрикується справа проти нього і він звинувачується у шпигунстві.
Усі журналісти, медіа спільнота, робимо різкі заяви солідарності із нашою професійною колегою. Але у контексті міжнародних відносин, щоб ми відстояли право і справедливість у стосунках із Росією, одних заяв – не достатньо.
Тому спершу ми почали звертатись до наших міжнародних партнерів, Міжнародної федерації журналістів, європейської федерації. Минулого тижня вони зробили заяву і підтримали українських журналістів, зокрема Романа Сущенка. Окрім того, протягом минулого тижня я перебував у постійному контакті із представниками керівництва Союзу журналістів Росії, просив їх виявити солідарність із нашим колегою. Зрештою, вони скерували прохання директору Федеральної служби безпеки Росії у листі, в якому просять надати роз’яснення щодо обставин та звинувачень до українського журналіста. За тих обставин, які є сьогодні у Росії, це теж певний вчинок.
Ірина Соломко: Коли від них цей запит був відправлений і коли очікують отримати відповідь?На скільки ця відповідь може вплинути на розвиток справи?
Сергій Томіленко: Не потрібно перебільшувати значення запитів громадських організацій. Це один із якихось елементів загальної кампанії зі звільнення нашого колеги. Запит пішов минулого четверга. А на вихідних я отримав офіційне підтвердження. Ніхто не гарантує, що ФСБ надасть, чи проігнорує, але у нас могла бути й інша ситуація, якби найбільша російська організація журналістів заявила, що підтримує ФСБ.
Тому на сьогодні крім таких кроків, ми загалом шукаємо можливості підтримати родину Романа та підтримати колектив «Укрінформу».
Раніше всі думали, що це тимчасово. Але оскільки уже є арешт на два місяці, то виникають страшні запитання як надавати йому допомогу, передавати речі та кошти до в’язниці. Друге питання – оплата юридичної допомоги. Потрібно розуміти, що це не волонтерські зусилля, і не словом, а ділом вирішувати багато таких питань, які б дозволили Роману відчувати надійний захист.
Анастасія Багаліка: Чи відомо вам щось про те, що можуть бути посилені санкції щодо Російської Федерації через ситуацію із Романом Сущенко?
Сергій Томілевич: Санкції – це питання більше дипломатичного рівня, і воно трошки віддалено від нас із вами (ред. – журналістів). Але більше у своєму середовищі, зокрема у Національній спілці журналістів ми закликаємо українських журналістів утриматись від добровільних візитів до Російської Федерації.
Ті журналісти, які все-таки хочуть виконувати професійні обов’язки і шукати джерела інформації в РФ, то повинні ще раз подумати, чи можуть вони той обсяг інформації, чи що вони ставлять собі за мету, отримати у інший спосіб.
Якщо вже дійсно необхідно відрядження на територію Російської Федерації, то потрібно перестрахуватись. Зокрема, отримати всі акредитації, що вимагає російська влада, і передбачити екстрений формат зі своєю редакцією.
Анастасія Багаліка: В контексті дій ОБСЄ та більш впливових організацій, ніж професійні спілки, наскільки можуть бути ефективні їхні дії?
Сергій Томілевич: В цій ситуації ми кооперуємо зусилля. Громадський сектор набагато вільніший у різких заявах. Дипломатичні установи, ОБСЄ, вони більш стримані. Я думаю, що у нас дійсно уже відпрацювався певний механізм реагування на якісь такі гарячі ситуації.
Україна виступає єдиним фронтом у ситуації підтримки заручників та взагалі українців, які є у біді. Тому, сьогодні дійсно політики на своєму політичному фронті теж привертають увагу.
Єдиний фактор, який може допомагати нашим українцям, які є в біді у Росії, – це міжнародний тиск.