«Громадське радіо»
У студії працюють Ірина Соломко та Любомир Ференс.
Гостя ефіру — Марія Яковлева, членкиня Держагентства з енергоефективності та енергозбереження.
Ірина Соломко: 25 років страчені для енергетичної незалежності України чи ні?
Марія Яковлева: На сьогодні перша наша перемога, якщо ми говоримо про Незалежність, в тому, що Україна взагалі існує. Незалежність — це можливість самостійно приймати важливі рішення.
Насправді, наша Незалежність була нам подарована у 1991 році і ми навіть не зрозуміли, не змогли оцінити те, що отримали. Пройшло 25 років і цю Незалежність ми зараз здобуваємо кров’ю через велику біду. Тому можу сказати, що нашій Незалежності буде велика ціна.
Любомир Ференс: Люди пишаються своєю країною закордоном, коли вона є економічно і стабільно розвинутою. Коли українці перестануть соромитися свого паспорту?
Марія Яковлева: Ми зараз живемо у дивному часі, коли, дякувати Богові, не стидаємося його. Сьогодні наш прапор стоїть у зоні війни — з рваними кінцями, простріляний. І коли ми на нього дивимося — не соромимося, а плачемо. Сорому за країну немає, почуття гордості — є.
Ірина Соломко: Як ви оцінюєте, на якому рівні енергетичної незалежності ми зараз знаходимося?
Марія Яковлева: На сьогодні ми споживаємо приблизно 30 млрд газу, видобуваємо власного — біля 20 млрд. Тобто маємо газову залежність трохи меншу, ніж 50%.
Споживаємо велику кількість нафтопродуктів, видобуваємо нафти близько 1,5 млн тон. Потребуємо додатково ще біля 5-6 млн тон нафти. Тобто за нафтопродуктами ми енергозалежні. Чомусь держава не окреслила своє зацікавлення у цьому напрямку. Нині із 6 нафтопереробних заводів в Україні працює лише один і то не в повному обсязі.