Україна має гарантії від ЄС щодо отримання безвізового режиму, — С. Заліщук

Була угода, підписана ЄС з Україною. Ми мали виконати низку перерахованих пунктів — ми виконали їх зі свого боку. Тепер європейці повинні виконати свої зобов’язання, — нардеп Світлана Заліщук

Ведучi

Ірина Соломко,

Наталя Соколенко

Гостi

Світлана Заліщук

Україна має гарантії від ЄС щодо отримання безвізового режиму, — С. Заліщук
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_hh_2016-05-26_zalishuk.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_hh_2016-05-26_zalishuk.mp3
Україна має гарантії від ЄС щодо отримання безвізового режиму, — С. Заліщук
0:00
/
0:00

У рамках проекту «Європейська хвиля» (спільного проекту «Громадського радіо» та інформаційної кампанії «Сильніші разом» за підтримки ЄС) говоримо з народним депутатом та головою підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції Комітету ВРУ у закордонних справах Світланою Заліщук про перспективи введення для України безвізового режиму.

Наталя Соколенко: Чи є ця тема актуальною для всіх? Наприклад, для тих, хто не планує виїздити за кордон.

Світлана Заліщук: Ви торкнулися болючого питання. Ми боремось за безвізовий режим. Але у зв’язку з економічною кризою та девальвацією гривні, багато людей не можуть собі дозволити поїхати у Європу.

Ми говоримо про те, що це можливість, у першу чергу, для дітей, студентів, науковців. Це усі ті можливості, які українці зможуть використовувати. Водночас, деякі наші курорти є інколи дорожчими, аніж в Польщі, Словаччині, Болгарії (що знаходяться поруч). Тому ми говоримо про можливості, які будуть створені. Якщо не зараз для людей, які не можуть собі цього дозволити, то для наступного покоління.

Свобода пересування — одна з фундаментальних свобод, яку отримає українське суспільство. Це свобода, яку отримали люди у ЄС, коли 27 країн об’єдналися, їх громадяни подорожують без кордонів. Ми поступово долучаємось до цієї громади та отримуємо ті ж свободи.

Свобода пересування — одна з фундаментальних свобод, яку отримає українське суспільство.

Наталя Соколенко: Вплив на економіку та інші сфери життя безвізовий режим матиме для всіх громадян? Чи лише для тих, хто має можливість подорожувати?

Світлана Заліщук: В першу чергу, вплив буде політичний. Ми вже бачимо в авангарді європейського руху реформ людей, які вчилися, жили за кордоном, подорожували, здобували освіту і бачили, як працює той світ. Але це розкладається на речі, які стосуються кожного: як реєструють ваш бізнес, як ви купуєте квиток на потяг. Коли люди будуть подорожувати, вони бачитимуть це і більше вимагатимуть від української влади, збільшуватимуть суспільний запит. А це головна передумова змін, на мою думку.

Ірина Соломко: Ми розуміємо, що безвізовий режим величезна нагорода для нас і кредит довіри до влади та українців. На цьому фоні були заяви чи інформація з боку позицій профільних міністрів ключових країн ЄС про те, що варто відкласти надання безвізового режиму, поки не буде напрацьовано механізм моніторингу за виконанням. Це збурило громадськість і політиків, які зробили багато для цього, адже це демотивує.

Світлана Заліщук: Я б не говорила однозначно — такого рішення нема. Почнемо з того, що ця нагорода є заслуженою. План з візової лібералізації було підписано шість років тому. Україна виконала його. В останній рік ми ухвалили низку нового законодавства, нові механізми співпраці прикордонної служби, навчилися співпрацювати з європейськими службами. Україна десять років тому відмінила візи для всіх європейців. Це був важливий сигнал, який ми послали світові, що ми є однією родиною.

Чи забирають зараз у нас цю перспективу? Треба розуміти, що наша візова лібералізація співпала з найважчою міграційною кризою в Європі з часів Другої світової війни. Одна з проблем пов’язана не з Україною, а з тим, що Європа намагається виробити механізм, яким зможе призупиняти дію шенгену за певних обставин. Йдуть переговори, Європа повинна буде ухвалити це рішення, але поки зв’язки, що цей механізм буде ухвалений до того, як Україні відмінять візи, нема. На сьогоднішній день ми маємо гарантії від ЄС, що цього не відбудеться. Ми досі очікуємо до кінця 2016, що Європейський парламент, а потім комітет на рівні міністрів внутрішніх справ ЄС проголосують за відміну віз.

Треба розуміти, що наша візова лібералізація співпала з найважчою міграційною кризою в Європі з часів Другої світової війни.

Наталя Соколенко: З Європарламенту сьогодні надійшла новина про невизначену дата доповіді про безвізовий режим. Доповідачка Марія Габріель у Європарламенті виглядала не дуже прихильною до України. Що ви можете сказати про це?

Світлана Заліщук: Я не знаю додаткової інформації. Це підтверджує побоювання, що нема чіткого плану і розуміння, коли відбудеться голосування по Україні. Зараз є розуміння, що політичні дискусії будуть затягуватись. Але досі нема рішення про те, що буде зв’язка вироблення механізму призупинення дії шенгенської зони і скасування віз для українців.

Ірина Соломко: Отримання безвізового режиму це політична подія для України, важлива для розуміння її місця у світі. Розуміємо, що Росія не зацікавлена у тому, щоб ця подія відбулась. Чи можемо говорити, що зараз у Брюсселі чи Страсбурзі робляться зусилля, щоб пролобіювати ці інтереси Росії?

Світлана Заліщук: Є війна в Сирії, на яку Росія має вплив. На останній Мюнхенській конференції прозвучала заява міністра закордонних справ Британії, що війну в Сирії можна було зупинити одним дзвінком від Путіна до Башара Асада. Розуміємо, що Путін свідомо вторгнувся у цей конфлікт, щоб продовжувати його. Це збільшує хвилю міграції. Європа розуміє, що вона «на гачку» — вона тепер залежить від позиції Путіна у цьому конфлікті. Зупинення війни значним чином зменшить міграційну хвилю.

Також «Газпром» активно фінансує аналітичні центри, ЗМІ, які працюють в Європі і ведуть пропагандистську війну. Ми знаємо про втручання грошей у внутрішньо європейську політику. Деякі партії, той же «Національний фронт» Ле Пен чи кредит, який мав надати Путін Греції. Ми бачимо вплив цих путінських грошей. Війна ведеться на всіх фронтах.

Треба говорити, що скасування віз — не просто політична домовленість і наше бажання, втілене через любов європейців до українців. Була двостороння угода, підписана ЄС з Україною. Ми мали виконати низку перерахованих там пунктів — ми виконали їх зі свого боку. Тепер європейці зі свого боку повинні виконати свої зобов’язання. Ми відчуваємо тиск, розуміємо їхній вплив на українську політику у звершенні реформ, але там, де стосується національних інтересів, ми будемо вимагати, аби вони дотримувалися.

Наталя Соколенко: Як вимірюється цей час: десь зазначається крайні часові рамки отримання безвізового режиму для України?

Світлана Заліщук: При підписанні плану з візової лібералізації все залежало від України. Вона виконала його за шість років. Далі вмикаються механізми про те, що відповідна комісія має подати законопроект про скасування віз. За цей законопроект має проголосувати Європарламент. Потім має бути ухвалене політичне рішення на рівні міністрів внутрішніх справ. Частка політичного рішення присутня — не буде працювати тільки формальність чи бюрократія. Але значним чином вона зумовлена конкретними зобов’язаннями.

Ми очікуємо, що процес буде відбуватися в рамках запланованого цього графіку проходження. Ми сподіваємось, що проєвропейські сили, які превалюють, і ключові рішення в Європарламенті на боці України.

Ірина Соломко: Ми йшли поруч з іншими країнами. До прикладу, Грузією. Яка в них ситуація?

Світлана Заліщук: Наприклад, з Молдовою були побоювання щодо збільшення біженців: там за рік зайшла невелика кількість пошукачів притулку в ЄС, але це в рамках кількох відсотків, що нівелювало страхи європейців.

Грузія теж виконала план дій (трохи раніше, ніж ми). Щодо них теж сьогодні є законодавча ініціатива щодо скасування візового режиму. Але їх, у тому числі, стосується питання і дискусії щодо механізму призупинення дії шенгенської зони, яким європейці намагаються убезпечити себе від збільшення міграційної кризи. Тут важливий аспект, який європейці часто використовують, що ми маємо відповідно до статистики ООН понад мільйон внутрішніх переселенців. Вони часто використовують цей аргумент. Але наше МВС і МЗС працювали з європейськими посадовцями, вони мали показати, що створені всі умови, щоб переселенці не почали масово від’їжджати до Європи.

Матеріал підготовлено у співпраці з ініціативою «Сильніші разом» за підтримки ЄС.