Олена Захарова, експертка Міжнародного центру перспективних досліджень, у студії «Громадського радіо» розповідає про рівень дипломатичних відносин України з Росією та наслідки від їх можливого розірвання.
Ольга Веснянка: Часом у відносинах між Росією і Україною все ж таки вживається термін «дипломатичні відносини». За вашими спостереженнями вони є?
Олена Захарова: Де-факто можна вважати, що наші дипломатичні відносини з Росією вже 2 роки як розірвані. Якщо ми візьмемо Віденську Конвенцію про дипломатичні зносини і подивимося, які функції виконують дипломатичні представництва, то побачимо, що по факту вони наразі не виконуються. Наприклад, представлення держави. Посол України в Росії був відкликаний ще у березні 2014 року для консультацій у Києві і так і не був повернутий. Зараз він представляє Україну в ООН. Посол Росії в Україні Михайло Зурабов був відкликаний для консультації в Москву ще раніше, 24 лютого. І наразі як такого представництва країн немає. Зараз обговорюється питання щодо призначення нового посла Росії в Україні на цю посаду. Була озвучена кандидатура пана Бабича.
Сергій Стуканов: Як ви, до речі, оцінюєте його?
Олена Захарова: Я би хотіла більше оцінювати процедуру, за якою це було зроблено. Зазвичай, у дипломатичній практиці ім’я посла не оголошується до отримання агреману. Для того щоб призначити посла країна, яка його акредитує спочатку надсилає запит на агреман в акредитуючу країну. Це таке погодження, і робиться воно негласно. Приймаюча країна має право без ніяких пояснень відмовити у призначенні цього посла.
А тут такий прецедент, коли ім’я претендента було оголошено ще до отримання агреману. Це було зроблено скоріше за все для того, щоб представити нашу державу у невигідному світлі, бо Україна не може погодитись на таке призначення в силу професійних та інших характеристик цього претендента.
Ольга Веснянка: І його, до речі, досить критично оцінювали гості нашої студії. Відомий політолог Михайло Бесараб говорив про те, що він, як ляпас Україні.
Олена Захарова: Абсолютно. Росія таким чином намагається продемонструвати світу, ніби це Україна нагнітає стосунки з Росією і навіть не хоче приймати посла Росії.
Сергій Стуканов: Чому, на ваш погляд, ще у 2014 році ми не зробили це де-юре, які у нас були для цього підстави і аргументи?
Олена Захарова: Це скоріше були політичні причини. Україна була не готова до здійснення цього кроку. Максимально до чого була готова Україна — це відкликання посла для консультацій. Точно так само Україна була не готова до військового захисту Криму. Відбувалися політичні зміни, і ми не спромоглися це зробити, хоча треба було.
Наразі нам треба говорити, як це коректно зробити де-юре, оскільки зараз Росія намагається нагнітати ситуацію навколо цього питання і робить заяви, що розірве дипломатичні відносини з Україною.
Сергій Стуканов: Зараз Росія хоче нас підштовхнути до цього кроку і звинуватити, що ми не є конструктивними?
Олена Захарова: Так. Але це лише політична площина. В практичній площині це відобразиться на усіх наших сферах життя. Треба чітко усвідомити, якщо ми розриваємо дипломатичні відносини, чи розриваємо ми і консульські відносини? Наступне питання в тому, хто буде представляти Україну у відносинах між Україною і Росією? Наприклад, інтереси Грузії представляє Швейцарія. В Москві діє секція інтересів Грузії при посольстві Швейцарії, точно так само дії секція інтересів Росії при посольстві Швейцарії в Тбілісі.
Ольга Веснянка: Тобто ми спочатку маємо подбати про країну-посередника?
Олена Захарова: Так. Точно так само було у відносинах між США і Кубою. Інтереси цих країн представляли Чехословаччина і Швейцарія. Чи провели ми такі попередні консультації з якоюсь країною, яка могла б представляти наші інтереси і на яких підставах це буде відбуватися? Чи запровадимо ми при цьому візовий режим, і як будуть видаватися ці візи? Навесні цього року у Комітеті закордонних справ вже розглядався законопроект про розрив дипломатичних відносин з Росією і, на жаль, сили, які представляли його у парламенті не спроможні були дати відповіді на ці питання.
Сергій Стуканов: Якщо я не помиляюся, голова цього Комітету Ганна Гопко якраз виступала проти розірвання дипломатичних стосунків?
Олена Захарова: Так, проти виступали голова Комітету виступала та фракція БПП. Пропозиція була внесена партією Ляшка і була підтримана депутатами Народного Фронту.
Лишається дуже велика кількість питань, які все одно треба вирішувати на найвищому рівні. Якщо, наприклад, ми залишаємо консульства, а у нас їх, 4: в Санкт-Петербурзі, Ростові-на Дону, Новосибірську та Єкатеринбурзі. Деякі обов’язки можуть брати на себе вони. Грузія, наприклад, не залишила жодного консульства.
Сергій Стуканов: Якщо Росія на це не піде, то чи варто нам в якийсь коректний спосіб до цього йти?
Олена Захарова: Росія буде піднімати ставки у переговорах. Ми це розуміємо. Україні треба бути готовою до розвитку будь-якого сценарію і паралельно опрацьовувати цей варіант. Україна має оголошувати про розрив дипломатичних відносин з Росією зі своєї сторони тоді, коли вона підготується і дасть відповіді на питання, які тільки що були озвучені.
Сергій Стуканов: Для кого на даному етапі це менш вигідно: для нас чи для росіян?
Олена Захарова: Росія не дбає про інтереси своїх громадян, це авторитарна держава, де все стримується силовими методами. Це несе більше внутрішніх ризиків для України, оскільки принесе ускладнення для бізнесу, сімейних зв’язків, розвитку гуманітарних зв’язків та для трудової міграції.
Якщо Росія оголосить про розрив і дипломатичних, і консульських відносин, це може викликати велике незадоволення в Україні перш за все з економічної токи зору, тому що навіть контрольовані східні регіони дуже економічно і сімейно пов’язані з Росією. І внутрішнє незадоволення може вилитися у політичну нестабільність.
Сергій Стуканов: Але певна частина нашого суспільства аплодувала би стоячи такому рішенню.
Олена Захарова: Якщо одна частина незадоволена, а друга частина аплодуватиме стоячи — це поляризація поглядів. Питання в тому, як це зробити, мінімізувавши всі ризики.
Ольга Веснянка: Яка країна, на вашу думку, могла б представляти інтереси України?
Олена Захарова: Швейцарія позиціонує себе як нейтральна країна, і тому вона могла би представляти інтереси України. Що стосується інших держав, наприклад, Європи, то Росія не сприйме, мені здається, посередництва Польщі чи країн Балтії. Але ці переговори проводяться непублічно. Треба шукати такого партнера, який би задовольняв обидві сторони у цьому процесі.
Сергій Стуканов: Якщо говорити про досвід країн, які розривали дипломатичні стосунки, як довго це може тривати і чи важко їх потім відновити?
Олена Захарова: Розрив між США і Кубою тривав протягом 50 років. Російсько-грузинські відносини розірвані з 2008 року, і умовою їх відновлення Грузія визначила відкликання Росією визнання Абхазії і Південної Осетії незалежними державами. Росія не готова іти на це, але час від часу в офіційних переговорах або заявах пропонує Грузії подумати над відновленням відносин.
Сергій Стуканов: Тобто, якщо ми будемо розривати дипломатичні відносини з Росією, то нам треба поставити умовами деокупацію Криму і вихід із Донбасу.