Україна може рухати зелену енергетику вперед, — Зінченко

Про заходи у рамках Євротижня сталої енергетики розповіли координаторка Тижня від представництва ЄС в Україні Олеся Мигаль та Олег Гарасевич, керівник програм Асоціації «Енергоефективні міста України».

Незалежний експерт, засновник мережі енергетичних новацій Greencubator Роман Зінченко розповів про успіхи України у створенні стартапів із енергозбереження.

Ольга Веснянка: Цей тиждень енергетики активно пішов у регіони — він був відкритий у Луцьку. Чому саме там і де ще відбуватимуться заходи?

Олеся Мигаль: Щороку обирають нове місто для відкриття, і цього року було обрано Луцьк. Ми очікуємо, що від сьогодні протягом десяти днів різноманітні заходи відбудуться у понад 15 містах України.

З основних месиджів — задуматись, наскільки економно ми використовуємо енергію. Ця європейська ініціатива виникла 2006 року, Україна долучається лише 6 рік поспіль.

У Вінниці буде проводитись багато заходів для молодої аудиторії, також заходи проходитимуть у Нововолинську, Вознесенську, Миргороді, Конотопі. У Горішніх Плавнях буде інформаційна кампанія, заохочуватимуть людей використовувати велосипеди.

Особливо важливий захід буде у Луцьку 13 червня — конференція, яку проводить асоціація «Енергоефективні міста України».

Ольга Веснянка: Як розвивається стала енергетика в Україні?

Роман Зінченко: Наша установка полягає у тому, що для розвитку сталої енергетики потрібно створювати сталі бізнес-ідеї і впроваджувати їх у повсякденне життя. Україна не є європейським лідером, але за останній рік у нас відбувся прогрес у просуванні відновлювальної енергетики у домогосподарствах.

Українські команди та їх енергетичні стартапи займають хороші місця в світових рейтингах і допомагають українським містам економити. У Львові наша команда допомогла зекономити декілька десятків мільйонів гривень на опаленні на енергетичному менеджменті.

Василина Думан: У яких сферах життя ми можемо економити?

Олеся Мигаль: Одним з месиджів Європейського тижня сталої енергетики є заощадження у галузі житлового сектора. Ми недовикористовуємо потенціал енергоутеплення будинків і можливості відновлювальної енергії.

Необхідно на законодавчому рівні запровадити облік води, електроенергії. Кожен з нас відчуває, наскільки непрості кроки Україна робить у сфері енергетичної реформи, бо це б’є по гаманцю кожного з нас.

Але без цих кроків заохотити простих громадян економити неможливо. Сподіваюся, у найближчі роки у нас буде закріплено на рівні кожного будинку принаймні облік електроенергії.

Роман Зінченко: У нас великий простір рішень, питання у суспільній і політичній волі. Ми спостерігаємо великий вугільний реванш, і це величезний виклик енергетичній та екологічній безпеці країни, бо країна досі не переймається власною енергетичною безпекою поза диверсифікацією джерел енергії.

У нас є вектор, який стосується енергоефективності, але ми продовжуємо бути виробником субсидій і боротися не за якість життя, а за міфічні тарифи.

Коли ми подивимось на певні індикатори розвитку світу, то побачимо, що найбільш успішні країни досягають цього успіху ефективністю праці й ефективністю споживання. Ми боремся за неефективне споживання і кричимо, що енергія має бути супердешевою.

 

Ольга Веснянка: У Луцьку відкрився Європейський тиждень сталої енергетики. Завтра розпочинається велика конференція, учасники з’їдуться з багатьох міст. Що буде на заході?

Олег Гарасевич: Це десята ювілейна міжнародна конференція, яку влаштовує наша організація. Ми запрошуємо не тільки наші міста, а й партнерів з-за кордону.

Ольга Веснянка: За рахунок чого Україна може більше заощаджувати енергію?

Олег Гарасевич: В Україні немає потреби нарощувати виробництво енергії чи розробляти нові поклади вугілля чи газу. Величезний потенціал має енергоефективність та енергоощадність.

Енергоощадність — це «не потрібно — виключай», тобто припинення шаленого марнотратства. А енергоефективність — це ефективніше використання енергії, яку ми маємо. Яскравий приклад — заміна ламп на енергоефективні зменшить споживання енергії у 3-4 рази.

Олеся Мигаль: З приводу енергоефективності — минулого тижня стало відомо, що Вінниця першою у пострадянських країнах отримала нагороду Європейського тижня сталої енергетики за впровадження енергоощадних проектів.

Ольга Веснянка: Ви плануєте проводити новий конкурс енергетичних інновацій?

Роман Зінченко: Ми працюємо на те, щоб в Україні з’являлося більше команд, які допомагають економити Україні і світу. І в липні цього року Україна вперше з’являється на мапі конкурсу Climate Launchpad — це середовище, де можна знайти партнерів і знання для старту сталого енергетичного стартапу.

У липні ми робимо навчальну програму — приїжджає добрий експерт з Нідерладів. У вересні ми робимо національний фінал, і в жовтні команди-переможці відвідають Таллінн, де вони позмагаються за приз у 10 тис. євро для запуску свого сталого бізнесу.

Ми віримо, що Україна може стати постачальником сталих зелених інновацій для себе і для світу.

Василина Думан: Яку роль відіграє керівництво міст у русі України до енергоефективності?

Роман Зінченко: Дуже класні результати показують не обов’язково великі міста. Зараз є багато міст, зокрема тих, які долучилися до асоціації «Енергоефективні міста України», які успішно реалізують плани енергоефективного розвитку.

Подивіться на Долину, Вінницю, Вознесенськ, Львів, Житомир та інші міста. Найцікавіше, що маленькі міста часто обганяють мільйонники.

Ольга Веснянка: Де будуть відбуватися заходи і хто буде до них залучений, крім молоді?

Олеся Мигаль: Основні заходи орієнтовані на дітей, але велику роботу проводимо із ОСББ — проходить ряд конференцій у багатьох містах. Ідеться про певний обмін досвідом, навчання місцевих громад.

Близько 90 міст є підписантами загальноєвропейської угоди мерів, вони беруть на себе зобов’язання зменшити енергоспоживання і впровадити відповідні технології. Натомість вони отримують консультацію і допомогу від європейських колег, а також можливість залучити інвестиції та гранти.

Ольга Веснянка: У рамках тижня можуть відбуватися інші, незаплановані події?

Роман Зінченко: Європейський тиждень сталої енергетики — це відкрита платформа, яка передбачає можливість самостійно організувати подію і потрапити у каталог тижня. Його інтерес полягає у тому, що він горизонтальний.

Коли я був у Брюсселі, я всі ноги збив, мотаючись між локаціями, де відбувалися конференції, заходи, семінари по багатьох містах Європи.

Ольга Веснянка: На що б ви хотіли звернути увагу керівництва держави?

Роман Зінченко: Нам пора відмовитися від галузевих міністерств.

Існування Міністерства енергетики та вугільної промисловості — це те саме, що ми мали б в аграрному секторі міністерство аграрної політики і чорного хліба.

Це дуже чітка дискримінація за типом енергоносіїв, підтримка тих носіїв, які перестали бути ефективними. В Україні дуже глибоко захована кліматична політика.

У нас немає міністерства енергетичної безпеки. Є міністерство, яке опікується інтересами генерації. Україна не є дефіцитною країною, але є енергетично розбалансованою. Споживач є надзвичайно потужним гравцем на регулюванні енергоспоживання з боку споживача. Ми переймаємося тільки генерацією.

Мій основний заклик полягає у тому, що енергетична політика має базуватися на включенні споживача у рівняння, на мотивуванні споживача бути активним гравцем.

Василина Думан: Як долучитися до угоди мерів і що буде за невиконання умов?

Олеся Мигаль: Проходять щорічні зустрічі мерів, і можна долучитися до них, подати заявку. Якщо міста не виконують свої зобов’язання, то вони втрачають можливість залучити інвестиції.