З Мартою Богачевською-Хомяк говоримо й про те, як за ці 25 років з ракурсу її семирічного досвіду роботи в Україні змінилася країна та українські студенти та докторанти, які вирушають до США.
Марта Богачевська-Хомяк: Найбільше видно зміну позиції України як такої і українців як чинника в світовій спільноті за кордоном. Україна справляє надзвичайно миле враження: починаючи від офіційних представників, закінчуючи пересічними туристами, які приїжджають подивитися на Америку.
В Україні мені працювалось з великим задоволенням. Було трохи легше, бо я добре знала середовище. Хоча університетського середовища так добре не знала, певною мірою трошки перевищувала сподівання. Але це дало мені можливість пізнати Україну від Карпат до Донецька. За це я дуже вдячна. Україна, як будь-яка інша країна, не звужена тільки до головних міст. Багато з нас, хто коментує щось про Україну, Росію чи будь-що, мають тенденцію узагальнювати те, що ми бачимо в головному місті
В Україні вражає те, що навіть проїжджаючи країною видно зміни: на дорогах, в селах. Але сьогодні вранці я дивилася, як підносилось мряка і сходило сонце, — вже цілком інший ландшафт Києва. Київ значно сучасніший. Це вже не Київ романтики, «Дніпро ревучий» і хмари. Це вже Київ-місто
Ви побороли комунізм і комуністичні гасла, а в результаті тепер тяжко працюєте для себе, для держави, для свого суспільства. І робите це з вдячністю за можливість працювати.
Мені завжди дуже бракує України. Ця конференція з нагоди 25-річчя дала мені можливість відновити знайомство з багатьма людьми
Ірина Славінська: Коли ви очолили український офіс Фулбрайта чи можна було тоді, у 2000-му, вже відчути вібрації тих змін, про які ви говорите тепер?
Марта Богачевська-Хомяк: На початку 90-х, коли вся діаспора приїжджала і кричала, як Україна вже змінилася і вже є демократією, я мала інтерв’ю зі Слабошпицьким і тоді говорила, що перед вами дуже тяжкі роки, буде надзвичайно тяжко осягнути те, що, як дехто думає, вже за рогом. В 2000-му році вже було видно ті зміни, навіть в 1995 році було видно.
Ці зміни є часом непомітні, але їх уже було видно в людях. І Могилянка існувала, ми вже працювали там. Вже були зміни в університетах, майже не було відкритого антиамериканського, мовляв: «що ви американці робите?» І більшість з нас, американців, вже навчилися не вчити цілий світ принципам американської демократії, а просто працювати в такий спосіб, як треба працювати в модерному світі.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.