Василь Шандро: Чи є якась статистика дітей, які зараз перебувають у сиротинцях та потребують батьків?
Ярослава Цибульська: 10 років тому у нас було 100 тис дітей-сиріт, 3 роки тому цей показник скоротився до 93 тис., 2 роки тому — ще менше. Скільки зараз таких дітей я не наважуюсь уточнювати, що пов’язано із війною. Багато дітей евакуйовано із сиротинців на цих територіях, але не всі.
В рамках сайту «Сирітству — ні!» є проект «Цій дитині потрібна родина» ми створили 72 відеоролики і 66 дітей уже виховуються в сім’ях. І ми продовжуємо цим займатись. Моя колега поїхала у Святогірськ знімати сюжет про дітей-сиріт, евакуйованих із окупованих територій. В жовтні вони з’являться на нашому порталі.
Василь Шандро: Чи правда, що зростає наша освіта у цьому аспекті і люди вже не так бояться всиновлювати дітей із дитбудинків?
Ярослава Цибульська: Звичайно. До того ж вони не бояться про це розповідати. Всиновлюють дітей різного віку. Не бояться всиновлювати дітей із вадами.
Василь Шандро: Є центри, які працюють із потенційними батьками? І чи є якісь вимоги щодо того, хто може такими батьками стати?
Ярослава Цибульська: Усиновити може як одинока жінка, так і одинокий чоловік. Основний критерій — вони мають мати прожитковий мінімум на себе і на дитину. Потрібно пройти медкомісію. Потенційні батьки не повинні мати судимості, мають жити у нормальних побутових умовах. Допомагають із всиновленням локальні служби у справах дітей.