Українці вживають величезну кількість «фуфломіцинів», — експерт

Олександр Ябчанка — менеджер групи «Медична реформа» РПР розповідає про важливість дерегуляції фармринку та саботаж реформ з боку фарммафії.

Євген Павлюковський: З 2015 року при Міністерстві охорони здоров’я існує експертна група, що напрацьовує механізми дерегуляції. Що вже було нею зроблено?

Олександр Ябчанка: Доступ до ліків — не лише можливість придбати медикаменти за доступною ціною, а й наявність цих медикаментів у країні. Крім того, це ще й правильне призначення ліків і розуміння громадянином державних гарантій.

Ми маємо колосальну проблему з тим, що громадяни приймають велику кількість непотрібних ліків. Доктор Комаровський придумав для них назву — «фуфломіцини». Це відбувається через низьку обізнаність населення. Люди простіше вірять у чудодійну воду, аніж у користь вакцинації.

Фармацевтичний ринок зацікавлений в тому, щоб люди активно купували ліки. Ми не маємо чітких протоколів лікування. Умовно кажучи, лікар, призначаючи пацієнту лікування, діє згідно зі своїм баченням, на яке нерідко впливають різні чинники. Зокрема, часто медпрацівники пропонують фінансову винагороду за призначення якогось конкретного препарату, або пацієнта відправляють в ту чи іншу аптеку, де лікар має певні неформальні домовленості з самою аптекою чи фармпредставником.

Основною причиною цього є відсутність чітких і затверджених протоколів діагностики і лікування.

Василь Шандро: Це означає, що людина, яка перебуває в стаціонарі або лікарні, не може документально підтвердити, наприклад, у суді, що її лікували не тими ліками, позаяк у нас не ведеться ніяких архівів?

Олександр Ябчанка: Ні, я говорю про те, що вибір і призначення препаратів лікарем не є чітко регламентованим. По великому рахунку, протоколи є, вони носять рекомендаційний характер. Нерідко лікарі користуються інформацією, яку їм нав’язують. Так, при гострій респіраторній вірусній інфекції лікарі часто призначають антибіотики, хоча це абсолютно невірно. На жаль, деякі люди думають, що чим більше препаратів, тим краще.

На що ж може розраховувати громадянин? Уявімо, що ми маємо протоколи. Уявімо, що держава нарешті визначилась з гарантованим пакетом медичних послуг. Тоді громадянин отримує вибір і розуміє, на що він може розраховувати. В такому випадку ми говоримо про механізм реімбурсації — компенсації коштів державою за куплені людиною ліки. Звичайно, не можна огульно запровадити повну реімбурсацію. Наш бюджет цього просто не витримає.

Разом з тим, такі практики вже були в Україні стосовно лікування гіпертонії і вони давали непоганий результат. Тепер їх треба впроваджувати знову, крім того, це одна з обіцянок уряду.

Євген Павлюковський: Тобто це має відбуватися в контексті безкоштовної медицини, що прописана у нас в конституції?

Олександр Ябчанка: Ніякої безкоштовної медицини не буває. Зараз згідно з конституцією медична допомога в комунальних закладах охорони здоров’я надається безкоштовно. Очевидно, в медичну допомогу входить і медикаментозне лікування. Тобто держава обіцяє все безкоштовно, а в дійсності громадяни переважно купують ліки самі. Саме тому держава має визначитися з тим, що вона гарантує.

Євген Павлюковський: Гройсман обіцяв взятися за питання доступу до ліків. Чи є вже якісь реальні результати?

Олександр Ябчанка: По-перше, те, що він обіцяв вписано в програму нового уряду, по-друге, є конкретний крок стосовно дерегуляції ринку ліків. Це не панацея і це не значить, що завтра ліки стануть у два рази дешевшими.

Як працює корупційна націнка на ліки? Препарат, що є зареєстрованим у країнах Великої сімки, хоче зайти на український ринок. Для цього йому треба пройти кілька кіл перевірок. Коли дозвіл на це дає чиновник, там присутня корупційна складова, яка потім включається в ціну препарату.

Євген Павлюковський: Для того, щоб здійснити перевірку якісно і правильно, очевидно, потрібно не тиждень і не місяць.

Олександр Ябчанка: Процедура займає від 210 днів до року і довше.

Я не вірю, що Україна може знайти в препараті якусь проблему, яку не знайшли у США.

Василь Шандро: Так, посол Канади в Україні Роман Ващук у студії «Громадського радіо» розповідав про те, що Україна вирішила перевірити вакцину від поліомієліту, яку використовують у всьому світі.

Чи можна говорити про певний тіньовий бік фармакології у зв’язку з цим?

Олександр Ябчанка: Поза сумнівом. Є, як мінімум, 2 зацікавлені сторони — «Велика фарма» і чиновники, що дають ці дозволи. Очевидно, є спротив. Очевидно, що за багато років вони звикли до такого положення справ і тут їм хочуть перекрити цей потік.

Що відбулось? Законопроект авторства Кабміну № 4484 (Проект Закону про внесення змін до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів) був зареєстрований, але комітет не підтримав його, аргументуючи це тим, що дає можливість одному з депутатів комітету зареєструвати альтернативу. Потім народні депутати комітету вийшли на брифінг і сказали, що законопроект підмінили. Яким чином це можна було зробити технічно, не зрозуміло. Пан Гройсман ініціював з цього приводу службове розслідування і ми з нетерпінням чекаємо на його результати.

Таким чином законопроект підмінили на такий, що ще більше розрегульовує ринок ліків. Мається на увазі, що раніше були препарати, які проходили по спрощеній процедурі, адже стосувались, зокрема, онкології. Згідно з новою редакцією навіть ці препарати мають проходити усі кола перевірок.

З цього приводу виник скандал. Потім на зборах комітету відбулась словесна перепалка стосовно того, що нібито пан Мусій від імені комітету пішов в Міністерство охорони здоров’я і рекомендував внести ці правки, що чиновники і зробили.

Після того не було жодної публічної заяви від депутатів комітету. Якщо хтось лобіює інтереси фарми, а решта депутатів тут ні до чого, то вийдіть і скажіть про це. Зараз фармацевтична тінь падає на весь комітет і на міністерство.

В результаті законопроект так і не був розглянутий у Верховній Раді. Зараз ми маємо вже зареєстрований новий проект закону, що був обговорений з депутатами і прем’єр-міністром.

Євген Павлюковський: Я знаю, що в новому законопроекті Японія зникла переліку тих країн, що могли вільно експортувати до нас ліки. Чому саме Японія?

Олександр Ябчанка: Я чув різні версії, але найбільш реалістичною причиною мені здається та, що певні японські препарати, які могли створити конкуренцію наявному ринку, не влаштовували тих, хто це зробив.

Якісь зміни відбуваються, коли цих змін хтось хоче — і в хорошому, і в поганому сенсі слова. Так, є люди, що не зацікавлені в тому, аби дерегуляція відбулась і водночас є надзвичайно зацікавлені в цьому люди.

Євген Павлюковський: Дерегуляція сприятиме тому, що іноземні ліки простіше і швидше потраплятимуть на іноземний ринок, правильно?

Олександр Ябчанка: Так, вони не будуть проходити низку бюрократичних процедур, а відтак, корупційна складова буде зменшена.

Євген Павлюковський: Народні депутати заявляють про те, що дерегуляція сприятиме потраплянню на український ринок неякісних препаратів. Як це можна прокоментувати?

Олександр Ябчанка: Пані Бахтєєва — апологет цієї теорії. Особисто я не вірю в те, що препарати, зареєстровані у країнах Великої сімки, нам не підходять. Я не вірю в те, що наша система контролю зможе відслідкувати те, чого там не помітили. Це фейки, вони мусять за щось чіплятись, щоб утримати ринок. Прийняття цього законопроекту — індикатор того, наскільки наші депутати готові взяти на себе відповідальність.

Василь Шандро: Якими сумами оперує український фармакологічний ринок?

Олександр Ябчанка: Це одна з найприбутковіших галузей. Не пригадаю точну цифру, але можу сказати, що 80% громадян України купують ліки самостійно. Державі в цьому випадку необхідно визначитись з протоколами і гарантіями, а крім того — дерегулювати ринок.

Василь Шандро: Чого може вимагати пацієнт? Як може проявитися громадянська ініціатива?

Олександр Ябчанка: По-перше, потрібно перестати вірити в казки, зокрема, про те, що БАДи лікують онкологію. По-друге, потрібно знайти лікаря, якому ви довірятимете. По-третє — розуміти власну відповідальність за вибори уряду.