Валентин Щербачов: На тлі цієї трагедії ми бачимо, що в нашій країні, нажаль, кадри вирішують все. Професіоналів не вистачає. Ця операція — це сміх крізь сльози. Потрібно було просто взяти двох-трьох людей, які знають Непал, які координували б дії, і за два тих критичних дня зібрати всіх українців в Катманду. Наприклад, із Сінгапуру прибув літак із рятувальниками через 4 години після перших поштовхів. І не потрібно було б тих 7 мільйонів, і того піару.
Анастасія Багаліка: Пройшло вже стільки днів після землетрусу, а ми досі не знаємо статистики по українцях, тобто ми знаємо, скільки їх є, але ми не маємо інформації, хто з них постраждав.
Валентин Щербачов: Потрібно було в перші три дні звернутися до туристичних агентств, які завжди знають, де їх клієнти. Бо самі люди розгублені, не знають ні мови, ні звичаїв. От зараз є відомості, що в гірських районах від лавини загинуло приблизно 100 людей, і більшість з них не непальці. І тривожить доля тих 46 начебто українців, а їх на мою думку більше, про яких ніяких відомостей немає, хоча на цей час можна було би знати, хто вони і де мали б знаходитись.
Василь Шандро: Розкажіть про мету вашої поїздки.
Валентин Щербачов: Оскільки мене не взяли в АТО через мій вік, а вісім моїх учнів там воюють, то мені хотілося якимось незвичним чином відзначити наших героїв-воїнів. І тепер одна з вершин в Гімалаях, що була безіменна, називається «Вершина реальних героїв України» — висота 5830м. Це офіційно зафіксовано, є відповідний сертифікат. Також підтвердив «Вершину українського футболу» , що має висоту 5600 метрів. Отримав на цю вершину останні документи.
Василь Шандро: Яка за рахунком була ця експедиція?
Валентин Щербачов: Це було ювілейна, сорокова експедиція в Гімалаї. Квітень — ідеальний час для таких подорожей, але цього року мусон прийшов раніше, і трапилась ця трагедія.
Анастасія Багаліка: Як, за вашими оцінками, можуть вибратися українці, які не попали на офіційний рейс Міністерства оборони, адже там зареєстровані лише трохи більше 80 осіб? А решта?
Валентин Щербачов: Я сподіваюсь, що решта має квітки і має час. Ті компанії, які піклуються про своїх клієнтів, пришлють свої літаки та виконають свої зобов’язання. Безглуздо зі сторони української влади було посилати такий літак, і чому він зламався — велике питання.
Василь Шандро: Для непальців це величезна трагедія, адже маємо відомості про більш ніж 7000 постраждалих, знищені пам’ятки архітектури. Що вони говорять?
Валентин Щербачов: Так, звичайно, там було понад 2000 пам’яток архітектури під охороною ЮНЕСКО, більшість з яких зруйновано. Це, безумовно, втрата валюти для Непалу, зокрема. Але здебільшого постраждали бідні люди, для яких землетрус — це величезна трагедія, і ніхто їм не компенсує ті втрати, так само, як і в нашій країні — ніхто не компенсує втрати на розбомблених, хоч вже і звільнених, територіях Донбасу.
Василь Шандро: До речі, чи говорили ви з непальцями ще до землетрусу про Україну?
Валентин Щербачов: Так, і непальці, на відміну від пані Меркель і пана Олланда розуміють, що в нас іде війна. І не громадянська війна, не Антитерористична операція, а війна з Росією. Вони розуміють, як нам зараз важко, співчувають нашому народові, наголошуючи на тому, що чужої біди не буває.