Громадське радіо
У студії Громадського радіо побувала Людмила Филипович, докторка філософських наук, професорка, завідувачка відділу історії релігії та практичного релігієзнавства Інституту філософії НАНУ, та пояснила, що саме зараз відбувається, а зокрема – чи не є звернення президента та прохання про підтримку ВР втручанням держави в релігійні справи:
Я би казала не про втручання, а про допомогу з боку держави в вирішенні такого складного питання, як отримання автокефалії. Давайте поринемо в минуле і згадаємо, що православ’я базується на такому принципі, як цезаропапізм, і чомусь ми забуваємо про цей принцип. Це означає, що в православ’ї завжди в симфонії знаходилася сила влади світської і сила влади духовної. Всі питання, пов’язані з утвердженням і встановленням автокефальних православних церков, вирішувалися з допомогою держави.
Василь Шандро: Тут є політичний контекст?
Людмила Филипович: Без сумніву. Особливо в нинішніх умовах. Заявляти: «ми не втручаємось у політику», як роблять представники деяких церков, зовсім непатріотично. Якби був мирний час і церква в цьому мирному часі виконувала виключно церковну функцію – спасала душі людей – це одна ситуація. А в ситуації війни, коли стільки конфліктів, які треба розв’язувати, як держава може не втручатися в ці питання?
Сьогодні питання церкви – не лише релігійне питання, а й питання політики
Тетяна Трощинська: Експертне коло розділилося щодо цієї новини, серед представників різних конфесій теж лунали різні голоси, зокрема Саїд Ісмагілов, муфтій мусульман України, підтримав це звернення. Що відбувається серед інших конфесій із точки зору підтримки чи засудження, розуміння чи нерозуміння?
Людмила Филипович: Мусульмани вже висловили свою точку зору. Будь-якій церкві, будь-якій релігії хочеться жити в Україні в ситуації миру, і вони розуміють, що основний конфлікт – внутрішньоправославний. Тому вони всі будуть виступати за те, щоб вирішити це питання. Якщо в православному житті буде стабільність, буде спокій і для інших конфесій.
Я знаю, що греко-католики підтримали цей процес, хоч глава церкви Святослав Шевчук сказав: ми не втручаємося, ми лише спостерігаємо зовні, але будемо підтримувати та молитися за братів-українців, щоб вони нарешті легалізували те, що давним-давно існує.
Не забуваємо, що серед українців є велика кількість людей, які живуть нібито поза межами Вселенського православ’я: їхні хрещення, відспівування не визнаються іншими церквами саме тому, що в них немає так званого канонічного статусу. Цим томосом ми вирішимо це питання – всі будуть в єдиному Вселенському кафолічному екуменічному православ’ї, як у єдиній родині.
Читайте також: Що зміниться, якщо Україна отримає автокефальну церкву?
Василь Шандро: Яка ця процедура: просто підписати документ чи це треба узгоджувати, голосувати?
Людмила Филипович: Після звернення з боку нашої держави 2016 року була утворена спеціальна комісія при Cиноді Вселенського патріархату. Два роки вони ретельно вивчали це питання. Зараз підготовлені всі історичні підстави, всі члени Синоду переконані в тому, що вони творять правильно.
На Синодні це питання буде обговорено, буде прийняте рішення – це не одноособове рішення самого патріарха. А він вже підпише томос і його, напевно, урочисто вручать нам на святкуванні 1030-ліття хрещення України-Руси.
Тетяна Трощинська: Чи має бути якась процедура всередині країни?
Людмила Филипович: Очікується, що буде скликаний Православний всеукраїнський Собор, який на основі цього томоса буде розв’язувати виключно організаційні питання. Я думаю, це буде розумно та мудро вирішено, щоб не втратити жодного священика, тому що роботи вистачить абсолютно всім.
Василь Шандро: Чому ви так ствердно говорите про остаточний позитивний результат для України?
Людмила Филипович: Мені здається, зараз зійшлися внутрішньоукраїнські та позаукраїнські ситуації. Всередині України – своєрідний завершальний етап до самоідентифікації українців. Ми не вперше звертаємось до Варфоломія із проханням про автокефальність – він дивився на нас, розумів, що можливо, десять років тому ми не були готові, зараз – абсолютно готові. І ці події підштовхнув Майдан, війна, яка триває між Україною та Росією, і її завершення поки що не видно. А зовнішній фактор – ми бачимо, що авторитет Росії колосально впав, патріарх Варфоломій, будучи людиною дуже обізнаною в геополітичних вимірах, прекрасно розуміє, куди зараз хилиться Європа і Америка; і зараз не надати автокефалію Україні – цим самим стати на бік Росії та підтримувати ідею про те, що Київ – це «наш Єрусалим» і «наш Константинополь».
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.