Українські історичні архіви: безплатні послуги часто досить дорогі
Формально архіви відкриті і доступні, але працівники допомагають неохоче, — каже дослідник родоводів Олексій Баюра. Генеалог розповів про незаконні, на його думку, вимоги плати в Київському архіві
Олексій Баюра: У Центральному історичному архіві Києва ви практично не отримаєте ніяких консультацій. Якщо ви хочете дослідити свій родовід, вам видадуть географічний показник і ви, можливо, щось знайдете. Вам запропонують отримувати справи раз на два-три дні в обсязі нібито великому — не більше 1000 сторінок. Але будь-які метричні справи, які є у Київському архіві, зшиті в книжки від однією до двох тисяч аркушів, і до конкретного місця стосується щонайбільше 10-15 сторінок.
Андрій Куликов: Це ще не переведено в електронну форму?
Олексій Баюра: Ні. Років двадцять тому багато метричних книг було оформлено у мікрофільми за рахунок, мабуть, найстарішої генеалогічної організації, яка базується на церкві мормонів у США. Ця організація мікрофільмує архіви по всьому світі. Якраз цими мікрофільмами ми користуємось в українських архівах.
Наталя Соколенко: Небажання консультувати з боку працівників архівів, можливо, пов’язане з тим, що це окремий бізнес
Олексій Баюра: Я не бачив би у цьому ніякої проблеми, якби послуги надавали за чітко встановленими цінами. Сьогодні скопіювати одну сторінку у Харківському архіві коштує 32 копійки, а запис у Київському — 80 грн.
У липні вийшов наказ міністра юстиції про зміни до правил користування архівами, де чорним по білому було написано, що забороняється брати будь-яку плату за копіювання власними технічними засобами у читальному залі. Так є і в більшості випадків за кордоном. Але Київський історичний архів каже, що це стосується тільки архівів, пов’язаних з репресіями, оскільки у кількох попередніх абзацах наказу ішлося про репресії. При тому що в багатьох обласних архівах фотографувати дозволяють безкоштовно.