Гостем ефіру є Валерій Сушкевич — президент Національного паралімпійського комітету України. Він ділиться враженнями від Паралімпіади та розповідає, чи дотримуються прав людей з інвалідністю в Україні.
Валерій Сушкевич: Організація Паралімпіади-2016 була проблемною. В цьому плані це одна із найбільш проблемних Паралімпіад.
Андрій Сайчук: В чому полягали ці проблеми?
Валерій Сушкевич: Насамперед, це криміногенна ситуація: всі знали, що де завгодно можуть поцупити речі. Персонал, який працював у селищі, було набрано не селективно, зарплатні невеликі. Поліція була змушена повсякчас проводити перевірки персоналу, аби вилучати вкрадене із кишень. У нас також вкрали речі, починаючи із зарядки, 100 доларів і закінчуючи формою.
Форма української збірної дуже всім сподобалася — просили подарувати якісь її елементи. Мені це дуже приємно, адже її розробляв не якийсь бренд. Фактично, ми з моїми колегами сіли в офісі Національного паралімпійського комітету і придумали дизайн.
Загалом, всі труднощі ми долали силами штабу Національної паралімпійської збірної України.
Андрій Сайчук: В чому секрет Паралімпійської збірної України?
Валерій Сушкевич: У паралімпійців є мотивація у зв’язку з інвалідністю. Але це далеко не основна причина. Річ у тому, що якщо ви думаєте, що є багато охочих прийти в систему спорту людей з інвалідністю — ви помиляєтесь.
До мене підійшов президент Національного паралімпійського комітету Білорусі і сказав, що у нас кожного паралімпійського циклу зростає команда — не тільки чисельно, але й професійно. Він запитав, де ми знаходимо таких людей.
Щоб людина була вмотивована до занять фізичною культурою, спортом — вона має усвідомити, що їй все під силу і що зможе реалізуватись. Робота нашої команди успішна в тому плані, що у наших учасників сформована мотивація — вони зможуть усе.
Інвалідність — це проблема не людини, а держави
Інвалідність — це проблема не людини, а держави. Якщо вона цивілізована, то інвалідності непомітно, адже у людини на візку і того, хто ходить, рівні права. У нас цього, на жаль, немає. Це ми змусили підписати державу Конвенцію ООН про права людей з інвалідністю, а зараз змушуємо її до виконання.
Україна рухається до стандартів європейського цивілізованого суспільства. А що якщо ми запропонуємо тобі стати самодостатнім і долати ті бар’єри, які сьогодні об’єктивно є? Не можна скласти руки і чекати змін. Наша філософія — зробити так, щоб людина перемогла у житті, а перемога у спорті — це складова життєвої реалізації. Ресурси людини безмежні, питання у тому, як їх використовувати.
Філософія цивілізованого суспільства: інвалідність — це одна із ознак людства, різноманітність людського прояву.
Три місяці тому я був на Генеральній Асамблеї ООН, де вкотре розглядали стан виконання Конвенції про права людей з інвалідністю у багатьох країнах. Україна, на жаль, не може похвалитися блискучим результатом.
Людей з інвалідністю потрібно бачити як повноправних членів суспільства
Хочу зауважити, що сьогодні, коли зі сходу України повертаються наші бійці, які отримали важкі поранення, забезпечення прав людей з інвалідністю має стати пріоритетним для держави. Однак цього не усвідомлюють.
Один із результатів XV Паралімпійських ігор — формування свідомості українського суспільства й влади стосовно того, що людей з інвалідністю потрібно бачити як повноправних членів цього суспільства. В цьому головна місія паралімпійців.