В студії Громадського радіо Ігор Козій, військовий експерт.
Євген Павлюковський: Ідея створити саме в Одесі таку структуру (військову базу) є доцільною?
Ігор Козій: До цього треба відноситись по-різному. Фінансування Збройних сил потребує в живленні ресурсів, в тому числі і грошовими. І тут ми бачимо, що Кабінет Міністрів, Міністерство оборони почали «провисати» в цій системі. Для того, щоб побудувати базу потрібна багата та розвинута система, потрібно створювати нормальну інфраструктуру. І тут, я думаю, Міністерство оборони нічого не має для створення бази. Міністерство інфраструктури не в змозі забезпечити напрямки зв’язку. Все це привело до того, що, мабуть, вирішили якось домовитися з прикордонниками, а, можливо, об’єднати і всі наші кораблі засунути в їхню інфраструктуру. На мій погляд, це раціональне, тому що є економія коштів, та ірраціональне, тому що є можливим шляхом до об’єднання військово-морських потенціалів держприкордонних служб. В стратегічного бюлетені написано, що «Відповідно до стандартів НАТО». А виходить, що все навпаки. Нажаль, від cтандартів НАТО ми далекі, тому що створити сучасну інфраструктуру, яка б відповідала стандартам, апріорі неможливо.
Євген Павлюковський: Нова військова база має можливості забезпечувати не лише український флот, а і ті кораблі, які можуть прибувати на навчання. І тут мі доходимо до стандартів НАТО.
Ігор Козій: Саме основне — це те, що генеральний штаб досі не вирішив здатність спілкуватися англійською мовою за стандартами НАТО. Самий звичайний стандарт не можуть опанувати.
Андрій Гарасим: Скільки кораблів було побудовано за 2 роки?
Ігор Козій: Абсолютний нуль. Закладений корабель в Миколаєві (я його називаю Адмірал Єжель). Треба пам’ятати, що люба інфраструктура — це, в першу чергу, робочі місця. І ці речі треба вирішувати через владу — це робота командуючого.
Євген Павлюковський: Якщо говорити про ці самі робочі місця. Чи можемо ми говорити, що вони з’являться і для цивільних? Адже базу треба обслуговувати.
Ігор Козій: База повинна надати можливість цивільним особам бути залученими до цього. Люба військова база повинна будуватися не тільки з метою бойових завдань, які пов’язані з обороною держави, а і комунікувати з місцевим населенням, щоб у нас не виникало сепаратизму. Другий армійський корпус — яскравий приклад недолугості наших стратегів часів Кучми, коли фактично знищується корпус в Донецьку та 2 дивізії, які находилися в Луганську та Артемівську.
Євген Павлюковський: Можна говорити, що там робилося цілеспрямовано.
Ігор Козій: А це повинна з’ясувати прокуратура і з цього питання провести відповідне розслідування.
Андрій Гарасим: Як далі повинен розвиватися український флот? На чому мі маємо зосередитись?
Ігор Козій: Є тактичні оперативні завдання сьогодення. І, нажаль, вони домінують. Мене зовсім не дивує, що командувачем військово-морських сил призначають людину, яка має сухопутну освіту (фактична його освіта — танкіст). Ясно, що побудувати корабель за рік неможливо. Але ж зараз нічого не рухається. Основне завдання — це захист узбережжя. На мій погляд, перспективним є створення безпілотних платформ (як безпілотний літак, тільки без людей, який рухається під водою). Це перспективний напрям, який може забезпечити нам можливість малими силами відбиватися від того, що може прийти з моря.
Євген Павлюковський: Говорили, що на базі, можливо, базуватиметься модернізовані українські судна, які вже в нас є, але вони не в тому стані, щоб виконувати бойові завдання. Чи справді є сенс модернізувати ці суда і до якого рівня їх можна довести?
Ігор Козій: Для флоту Російської Федерації загрозу ми не становимо. Що стосується перспективи, то треба дійсно рахувати. Якщо сьогодні доцільно, то ми можемо брати застарілі кораблі для країн, які мають розвинуті технології в рамках побудово-військових морських сил та купувати у них по остаточній ціні. Тут треба розуміти баланс між ти, що ми даємо своїм людям для роботи, та загрозами, які можуть виникнути.