Український шедевр про старовину «Скриня. Речі сили» видали у Франції

Арт-бук «Скриня. Речі сили» Видавництва Старого Лева, що являє собою естецькі зображення предметів української старовини, переклали французькою мовою.

Говоримо про це з Олександром Старинським, меценатом, власником видавництва «Майно», архітекторкою Іриною Дідіченко та Катею Чілі.

Любомир Ференс: Читав, що книга «Скриня» закохує українців у самих себе. А чи закохає ця книга французів в українців?

Олександр Старинський: Ми ставили собі це за мету. Зображені предмети дуже гарні, дуже українські. Деяким з них більше 100 років. Ця книжка не лише про Україну та красу українського побуту, а й про місце, яке речі займають у нашому  житті.

Ірина Славінська: У вас є ваші речі сили?

Катя Чілі: У мене дуже мало речей, але якщо вони є, то тільки такі. Перша ознака «речі сили» – наша увага. У давньої людини було два принципи пізнання світу через зовнішні речі, як великої книги буття. Перший: той зв’язок, що встановлений, – існує. Більш тонкий чи більш грубий, але існує. Між людьми, часом, простором. Другий – гомеопатичний принцип як у малому, так і у великому. Якщо бути уважним до цих двох принципів, то можна налаштувати свої відносини з матеріальним світом, аби він не був лишнім. Коли поруч багато пустого чи лишнього, то воно жере увагу, сили і енергію. Але якщо ці речі спрямовують увагу так, що людина наповнюється, то ці речі стають ресурсом. Давніші речі особливі тим, що в них дуже багато уваги. Зовнішній емоційний фон був дуже тихим, не фоніло, не було великої швидкості, був спокій. А там де спокій, там знання. За древнім принципом гомеопатичності пізнавши себе, можна пізнати всесвіт. У прямому значенні. Коли вишивали сорочку, то вишивали всесвіт. І цей всесвіт одягали на своє тіло.

Ірина Славінська: Усю цю магію і часто непредметні речі можна перекласти для французького читача?

Олександр Старинський: Речі це не лише фізика і матерія, це метафізика і вона універсальна. Всесвіт, який вишивали, для  всіх спільний і для українців, і для французів. Книжка має поєднувати людей. Французи знайдуть у цій книжці і інакшість, і щось, що нагадає їм їх самих.

Повну  версію розмови дивіться у доданому відео файлі.