Український театр не має уникати соціальної тематики, якщо хоче бути сучасним, - Мойсеєв

Прем’єра вистави за п’єсою литовського драматурга Маріуса Івашкевічуса відбулася в Старому Театрі (Краків).

«П’єса збудована на подіях на Донбасі після падіння Боїнга. Далі поступово мімікрує в сторону фантасмагорії, метафізичної історії, де дія відбувається в умовному пеклі, де Масара – головний демон, демон війни, персоніфікація зла, який акумулює в собі різні риси відомих диктаторів. Зокрема там прочитується й Путін, хоча прямо це ніхто не називає. Це дуже добре зроблено, бо в цьому немає потреби – це не політичний текст, все-таки текст художній, збудований на дуже конкретних подіях.

Більше того, Маріус використовує реальні тексти персонажів. Ми можемо почути пропагандистські тези російського телебачення чи цитування прямого тексту прем’єр-міністра Нідерландів під час виступу після збитого літака. За рахунок цього створюється відчуття документальності та справжності того, що там відбувається», – розповів режисер.

Читка п’єси литовського драматурга також відбувалася в Києві на сцені театру імені Франка, проте поставити виставу в театрі не вдалося, розповів Станіслав Мойсеєв.

«Вже наступав такий період, коли достатньо складно сприймались мої досить радикальні ідеї щодо нових текстів. Я зрозумів, що немає підґрунтя – це не зрозуміють, крім скандалу це нічого доброго не принесе».

Режисер додав, що є ідея поставити виставу в майбутньому як незалежний проект.

Соціальна тематика в театрі – це відповідь також і на запит суспільства, розповідає режисер:

«Будь-який європейський театр не існує поза контекстом соціальної проблематики. Український театр не може дозволити собі таку розкіш – бути в башті зі слонової кістки». 

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі. 

0