В пенітенціарній системі зараз крадуть, як в останній день, – Сергій Старенький
Заворушення у виправному закладі №132 в Ірпіні – наслідок реформи пенітенціарної системи: вважає Сергій Старенький
На думку колишнього очільника наразі не існуючої Державної пенітенціарної служби Сергія Старенького, ситуацію спричинила реформа системи, ініційована Міністерством юстиції. Особливо тривожним “дзвіночком” Сергій Старенький називає напад на чергову частину колонії, адже його мали погодити з криміналітетом, зі «смотрящім», тобто без санкцій оргзлочинності таке зробити було би неможливо.
Ірина Славінська: Ви, безперечно, стежили за подіями в Ірпінській колонії і можете поділитися якимись інсайдами?
Сергій Старенький: Ситуація почала розгортатися ще вчора ввечері. Я себе і вас маю поправити, це не колонія, а виправний центр. Там відбувають покарання засуджені до обмеження волі. Це дві категорії: перша – це одразу в залі суду отримане обмеження волі за нетяжкі злочини, а друге – це засуджені, які відбували покарання в колонії і були переведені туди за рішенням суду, якщо довели позитивні зрушення у своєму виправлені.
Ввечері відбувся конфлікт. Я думаю, що він був спровокований самим засудженим. Деталі, звичайно, розкриє перевірка. Заступник начальника установи запідозрив, що засуджений перебуває у стані наркотичного сп’яніння. Цей засуджений мав негативні характеристики, за ним посилено наглядали. Слово за слово і в результаті відбулося побиття засудженого співробітником на очах у інших засуджених. Далі ситуація розгорталася неконтрольовано. Близько 20 засуджених вчинили напад на чергову частину, побили вікна. За непідтвердженою інформацією побили чергового. Перша подія виглядає як спонтанна дія. А от напад на чергову частину – як спланована. Тому що такі речі не можуть відбуватися виключно з волі засуджених. Вони стовідсотково погодили його з криміналітетом, «смотрящім» за колонією з волі. Без санкцій оргзлочинності таке зробити неможливо.
Лариса Денисенко: Такі явища є системними? Чи траплялися такі випадки раніше?
Сергій Старенький: Напади на чергові частини не були системним явищем. Вони почалися півтора чи два місяці тому. А вже серйозним «дзвоником» став бунт у Кіровоградській колонії №6, який відбувся місяць тому. Прослідковуються певні спільні риси: спочатку спровоковано конфлікт, а потім відбувається напад на чергову частину. Боюся, що події можуть розгортатися і надалі. Колонії зараз надані самі собі, них немає керівництва. Є постанова про ліквідацію Пенітенціарної служби. Керівництво на місцях вже не сприймає начальників з Києва. Керівництво з Києва вже не проводить ніякої системної роботи тому що вже на валізах сидить. А криміналітет відстежує ситуацію і відчуває слабкість персоналу колоній.
Дуже важливою є реакція інших правоохоронних органів. Я закликаю Національну поліцію, Службу безпеки України організувати протидію цим проявам злочинності.
Лариса Денисенко: Що відбувається наразі на місцях? Можливо підвищилися корупційні «тарифи» з боку адміністрації? Можливо те що відбувається є реакцією на посилення корупційних оборудок в системі?
Сергій Старенький: Я б назвав децентралізацію, яка зараз йде, анархізацією. На місцях крадуть як в останній день. Закуповують продукт по завищеним цінам, відпускають умовно достроково кого-завгодно за гроші, ріжуть обладнання на металолом. Бо знають що ніхто з Києва не спитає. Зрідка когось на місцях ловлять СБУшники, але це такі поодинокі випадки.
Ірина Славінська: Чи можна більш детально розповісти про зв’язок між побиттям в’язня і корупцією в пенітенціарній системі? Де одне пов’язано з іншим?
Сергій Старенький: Була система. Так, вона була не ідеальна але вона працювала. В армії, наприклад, не можна просто так взяти і викинути Генеральний штаб. А засуджені лишилися ті самі, які звикли будувати свої взаємовідносини на корупційній складовій.
З моєї точки зору автори реформи, яку зараз пропонують, просто збираються переключити потоки на інших людей. Тому що те, що зараз відбувається свідчить про те, що контролю над пенітенціарною системою наразі немає.
За підтримки
Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD). |
Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії». |