В російській мові українців до 20% українських слів, – Андрій Курков

Наталка Соколенко: Чому ви не на Форумі видавців у Львові? Ми, звісно, дуже щасливі, що ви у нас але чому ви не там?

Андрій Курков: Мені вже дзвонили з Площі Ринок. Юрко Винничук з Красовицьким і обговорюють майбутню презентацію Винничукового роману «Цензор Снів». У Львові цього року буде сім письменників з Литви, група  молодих письменників і письменниць з Одеси. А мене не буде. Я відлітаю зранку рано до Франції.

Наталка Соколенко: Про що розповідатимете?

Андрій Курков: Мене оголосять послом вина Санте Мільйон. В останню неділю вересня проводять церемонію, обирають відомих людей, яких оголошують послом цього вина на цілий рік.

Наталка Соколенко: Ви не будете на Форумі але там буде ваша нова книга «Шенгенська історія». Розкажіть про неї.

Андрій Курков: У неї така історія написання, що на неї вплинули події Майдану, анексія Криму, події на Донбасі. Я почав її писати в 2012 році але під час Майдану припинив. Я вже говорив, що не міг тоді писати прозу. Я писав щоденник, частину з нього видав книжкою і більше двох років писав статті, есеї про ситуацію в Україні і відносини з Росією.

Лише зимою я повернувся до роману. Іноді сидів годинами і нічого не міг написати. Ще вчора-позавчора я вносив останні правки. В форзаці буде карта Європи і маршрут одноногого Кукутіса, литовця, якого вигадав Марцеліус Мартінайкіс і дозволив його взяти і використати для мого твору.

В цій книжці немає України але вона стосується нас, тому що там є реакція країни, яка була «засмоктана» європейським простором. Коли ти перестаєш пересуватися з паспортом по Європі, ти з одного боку втрачаєш межі, втрачаєш свою країну але, з іншого боку, вона стає більша.

Наталка Соколенко: На обкладинці написано «Вони довіряли Європі але навіть не уявляли, що їх очікує». Це євроскептицизм такий?

Андрій Курков: Це єврореалізм. Для того, щоб написати про Литву, я їздив у Литву щороку по кілька разів. Всі місця, де відбуваються події, а це Литва, Польща, Німеччина, Париж, Лондон, графство Сурей і графство Кент, я об’їздив.

Євген Павлюковський: Для якої аудиторії ви писали роман?

Андрій Курков: Для тих, хто не боїться грубих книжок. Спочатку їх було понад тисячу. Зараз я скоротив і стало 740. Але це чотири сюжетних лінії, історія кохання, надії і пошуків кращого майбутнього. А також історія, яка їх об’єднує – це історія Кукутіса, вічного литовця.