Фото з сайту iloveukraine.com.ua
Вчора відбулась акція протесту на цій місцевості. Проти чого виступають люди, ми запитаємо в громадського активіста, дослідника історії Київщини, журналіста Дмитра Іванова.
В студії працюють журналісти Кирило Лукеренко та Євген Павлюковський.
Євген Павлюковський: Для чого ви збирали акцію протесту?
Дмитро Іванов: Бузький гард — унікальна місцевість, це ділянка Південного Бугу в Миколаївській області. Вона унікальна з природної та історичної точки зору, тому що Бузький гард — це паланка (військова стоянка) війська запорізького, остання частина історії цього війська.
На тому місці сходилися кордони Польщі, Речі Посполитої і Туреччини, саме тому козаки там тримали варту.
Євген Павлюковський: Ця територія знаходиться під якоюсь охороною? Можливо, в неї є якийсь статус?
Дмитро Іванов: Так, ця територія є пам’яткою національного значення з 2006 року, а також навколишні береги — це Національний природній парк Бузький гард.
Євген Павлюковський: І не дивлячись на це, є рішення, що будуть піднімати рівень води?
Дмитро Іванов: Є два судових рішення про те, що є незаконним вже піднятий рівень Олександрівського водосховища, де стоять греблі Олександрівської ГЕС, але рішення суду про спуск води вони не виконується.
Тепер енергетики хочуть підняти рівень води ще на 4 метри, і остаточно затопити всю пам’ятку.
Євген Павлюковський: Для чого це робиться?
Дмитро Іванов: Енергетики стверджують, що це потрібно для наповнення Олександрівського водосховища, адже воно неповноводне, для більшої потужності роботи турбіни.
По-друге, для того, щоб продовжити роботу Південно-української АЕС і Ташлицької ГАЕС. Сама Ташлицька ГАЕС вимагає добудови кількох генераторних блоків, та атомна станція вимагає збільшення можливостей для охолодження атомних блоків. Тим старим блокам, які планується реконструювати, просто не вистачає води для охолодження.
Євген Павлюковський: Які енергетичні проблеми вирішаться за допомогою цього і чи перекриють вони ту екологічну шкоду, яка буде нанесена?
Дмитро Іванов: Ситуація з реконструкціями АЕС та будівництвом нових — це застаріла енергополітика, яка не має нічого спільного зі способами будування енергетики в Європі. Тому всі дії, які зараз пропонуються енергетиками, зокрема затоплення, — це спроба заткнути дірку пальцем замість того, щоб реформувати всю енергетику.
Природу та історію на кіловати не міняють.
Енергетична політика уряду не має здійснюватися за рахунок природних об’єктів і нашої історії.
«Громадське радіо» готове надати слово представникам енергетичної сфери в Україні, які займаються питанням наповнення водою Олександрівського водосховища, щоб вони могли аргументувати свою позицію.