Львівщина, Одещина, Дніпропетровщина — ті регіони, звідки надійшли найбільш перспективні пропозиції щодо адаптації до змін клімату. Завершився Конкурс на розробку планів дій з адаптації до змін клімату. Переможці — громади містечок і міст, які отримають фінансову підтримку австрійського Червоного Хреста та Євросоюзу й зможуть самі виробляти місцеві плани з адаптації. Наприклад, що зробити для енергоефективності, чи треба висаджувати більше дерев у парках для тіні, заходи щодо паводків, спричинених зливами. Про це каже координаторка проекту з адаптації до змін клімату Національного Екологічного Центру України Надія Артем’єва. А от зміни клімату відчутні і в Україні: посилюються шквальні вітри і пилові бурі на півдні і південному сході України, теплішає зима на півночі, тощо.
Ольга Веснянка: Ця спека є сигналом про те, що глобальне потепління відбувається?
Надія Артем’єва: Так, безумовно, спека є одним з проявів зміни клімату. Я б не хотіла говорити про глобальне потепління як ознаку зміни клімату, тому що не буде тільки тепліти. Є місця, де буде і холоднішати. В Україні очікується з року в рік щоразу спекотніше літо. Цього року бачимо яскравий доказ того, що клімат таки змінюється.
Ольга Веснянка: Який це має вплив на людей?
Надія Артем’єва: Все дуже залежить від регіону. До прикладу, на півдні та південному сході посилюються шквальні вітри, чого раніше не фіксувалося. Збільшується число пилових бур, які поширилися за останніх 5 років. Якщо говорити про західні регіони — спостерігаються часті гради і збільшення розміру градових крупинок. Кожен з проявів зміни клімату можна розглядати з двох боків: позитивного і негативного. Шквальні вітри можна використовувати для вітроенергетики з користю для себе. З іншого боку, вони здувають родючий шар ґрунту і для сільського господарства це трагедія. Це характерно для півдня і південному сході. Щороку змінюється структура опадів. В загальному їх кількість залишається тією самою, але випадають вони нерівномірно впродовж року. На півночі спостерігаємо потепління зими. Для сільського господарства це має негативний ефект, адже немає потрібного і важливого покриву снігу, а кількість морозних днів залишається сталою.
Ольга Веснянка: Але ж до цих змін можна адаптуватись. Хто про це має дбати і що можна зробити саме в Україні?
Надія Артем’єва: Про це мають дбати всі. Кожен для себе має визначити, як він може адаптуватися до кліматичних змін. Потрібно перелаштувати свій графік життя.
Лариса Денисенко: А як щодо державних програм з адаптації? Є у нас якась стратегія щодо цього?
Надія Артем’єва: Стратегія, на жаль, залишилась неприйнятою. Все зупинилося на рівні фінансування, адже його немає. Тому я почала розмову саме з особистої адаптації до змін клімату.
Ольга Веснянка: Нещодавно відбувся конкурс, організований Національного екологічного центру України. Що це за конкурс?
Надія Артем’єва: Конкурс був направлений на пошук громад, які готові почати розробляти локальні плани по адаптації до змін клімату. Це перший етап. Наступний етап — фінансування запропонованих у рамках цього плану заходів.