В’язні, передані Україні з непідконтрольних територій, підлягають екстрадиції в Росію

Це особи, які вчинили злочини на території РФ.      

Також він каже, що близько 150 тисяч засуджених зараз перебувають на територіях, контрольованих бойовиками так званих «ДНР-ЛНР». «Органи, які там себе називають службою виконання покарань, час від часу випускають в’язнів, а потім використовують їх на небезпечних роботах», – каже Сергій Старенький. Нині на непідконтрольних Україні територіях розташовано 14 колоній в Донецькій області  і 15 – у Луганській.

Тетяна Трощинська: Чи знаєте ви подробиці передачі полонених?

Сергій Старенький: Це повідомлення прийшло від уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а не від тих інституцій, які насправді повинні були цим займатися. Пані Лутковська організувала цей процес, до нього було залучено багато людей і багато перемовин проводилось. Можна вже казати, що цей канал уже можливий і можуть людей звідти вивозити, тільки треба мати бажання.

Тетяна Трощинська: Тобто, можна уже говорити, що може бути уже налагоджена якась система, пов’язана з обміном і вивезенням?

Сергій Старенький: Звичайно. Якщо був суспільний запит на те, що є певні проблеми з людьми на тих територіях. Наприклад, обмін військово полонених налагодили одразу, як почалася ця проблема. Але цей механізм був. Якісь перемовини проводились, якісь центри створювали. Тут була система просто непомічання проблеми. Залишилось, майже 20 тис. засуджених на тих територіях, так їх просто викреслили із статистики і все.

Наскільки я проінформований, ці 9 людей, які були передані – це не зовсім засуджені українські, це люди, які підлягали передачі до РФ в порядку екстрадиції. І ці люди були  передані на українську територію з метою їх подальшої передачі в РФ на законних підставах.

Тетяна Трощинська: Тобто, це люди, які вчинили злочин на території РФ?

Сергій Старенький: Так, які розшукувалися, були знайдені в Україні, були помічені ті установи, які були утворені на Донбасі. І зараз у Росії виникла проблема, вони офіційно, якщо вони заберуть у «ЛНР – ДНР» цих людей, то вони юридично їх визнають, тому я думаю, що вони і пішли на цей механізм. Але це дуже позитивна новина, тому що ми продемонстрували і зрозуміли, що цей процес реальний і він можливий.

Василь Шандро: Прокоментуйте сьогоднішній випадок у Полтаві.

Сергій Старенький: За останній рік пішла така тенденція, що міліція ніби не помічає події, які відбуваються на їх очах – це серйозна підстава для того, щоб їх швидко реформувати.

Васил Шандро: Тобто, це усунення на індивідуальному рівні чи є якийсь наказ згори?

Сергій Старенький: Ні, це індивідуальний рівень, це більше схоже на інстинкт самозбереження міліціонера.

Василь Шандро: Тобто функції правоохоронних органів зараз не виконуються?

Сергій Старенький: Вони зараз не правоохоронні, вони фіксуючі органи. Нажаль. Проблема тут глибша. Справді, зараз ми спостерігаємо за роботою нової поліції, і навіть очікуємо, що стара міліція буде чинити супротив. Але питання полягає в тому, що законодавча база залишилась старою. І ваш колега з Полтави повідомив, що міліція не порушила кримінальне провадження, тому що немає заяви. А міліція права в цьому випадку, тому що за певними категоріями злочину, бо ці кримінальні провадження порушуються тільки за заявою потерпілого.