У студії Громадського радіо – Віталій Овчаренко, активіст, ветеран АТО.
Сергій Стуканов: 28 квітня 2014 року в Донецьку відбувся останній масовий захід на підтримку єдності України. Ви були тоді на мітингу. Розкажіть з чого він починався і що мав на меті.
Віталій Овчаренко: Ми збиралися на площі біля НСК «Олімпійського» в центрі Донецька. Про збір повідомляли через соцмережі. Всі розуміли, що це буде небезпечно. Було дуже багато міліції.
Замість того, щоб іти в центр (там вже були тітушки), ми змінили маршрут і пішли по вулиці Артема до «Донецьк-сіті». Але вони нас наздогнали , щоправда вже майже біля того місця, куди ми йшли. Били всіх без розбору. Міліція не діяла ніяк. Згодом особисто бачив близько 10 дуже сильно побитих людей біля лікарні. Цікаво чи поніс, чи понесе хтось з тодішньої міліції покарання за свою бездіяльність.
Наталя Соколенко: На вашу думку, чому вони бездіяли?
Віталій Овчаренко: Вони точно не бездіяли тому, що їм самим було страшно. Чудово пам’ятаю їхні посмішки і кількість тієї міліції. Якби вони тоді професійно виконували свою роботу по розгону російських тітушок, то ні війни, ні інших протистоянь не було б.
Сергій Стуканов: Тоді у березні-травні до активістів додому почали приходити тітушки. Як вони дізнавалися адреси? Чи можна говорити, що їх координувала міліція?
Віталій Овчаренко: Так, а ще так можна говорити про донецьку СБУ. Усіх тих активістів до яких приходили проросійські тітушки, раніше арештовували чи розробляли силові органи: міліція або СБУ.
Наталя Соколенко: Розкажіть про людей, які виходили на українські мітинги.
Віталій Овчаренко: Боротьба за український Донбас тривала тоді, під частих мітингів і триває досі. Я періодично пишу на своїх сторінках у соцмережах, як люди в окупації досі малюють жовто-сині смужки на деревах, розвішують прапори майже в центрі міста.
Сергій Стуканов: На вашу думку, хто винен у тому, що Донецьк втримати не вдалося?
Віталій Овчаренко: Думаю, що винна місцева влада і місцеві силовики.
Важливо, що ще до початку створення добровольчих батальйонів Донбас продовжував боротися за себе. Це був вуличний спротив. Фанати, не фанати, звичайні містяни об’єднувалися в групи і вечорами, ночами били тих російських тітушок на вулицях Донецька.
Повну версію розмови дивіться у доданому відео файлі.