«Весна реформ» від уряду: коли громадяни відчують зміни

У студії Громадського радіо — заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ Павло Кухта.

Павло Кухта: Технічні консультації — це проговорення певних питань, які стоять на порядку денному. Це антикорупційний суд, питання тарифів на газ, закону про приватизацію, питання пенсійної реформи, технічного доопрацювання цих речей, розуміння того, на якій стадії все це відбувається, яке ставлення до тих чи інших речей у Міжнародного валютного фонду, тобто нормальна технічна робота, яка має передувати прийняттю будь-яких рішень.

Тетяна Трощинська: Хто насправді блокує ці реформи?

Павло Кухта: Щонайменше не всі з них блокують. Пенсійна реформа прийнята, закон про приватизацію прийнято. Триває певний процес узгодження. Я сподіваюся, що й всі інші питання будуть тим чи іншим чином вирішені, що антикорупційний суд все-таки буде створено. У будь-якій реформі є опір. Не можна сказати, що якесь одне «вселенське зло» все блокує.

Тетяна Трощинська: Що найбільш тяжко іде? Земельна реформа?

Павло Кухта: Це повернення права громадянам України вільно розпоряджатися своєю власністю — землями сільськогосподарського призначення. Наразі в неконституційний спосіб заборонено купувати і продавати землю сільськогосподарського призначення. На жаль, цього дійсно не сталося. Можливо, це найважче іде з економічних реформ, на жаль, тому що це, ймовірно, найпотужніша з них. Ми та Білорусь — це дві країни в Європі, які не мають земельного ринку.

Ми та Білорусь — це дві країни в Європі, які не мають земельного ринку

Окрім великих і потужних реформ, які важко робляться і мають дуже потужний ефект, є питання різного розміру і значущості, їх багато. «Весна реформ», нещодавно запропонована урядом, є пакетом з 35 законопроектів, які або вже готові, або перебувають на фінальній стадії підготовки, деякі з них уже навіть проголосовані в першому читанні.

Два вже прийнято, це закон про товариства з обмеженою відповідальністю і закон про кредитний реєстр Нацбанку. Там залишаються інші законопроекти. Вони «побиті» на 5 сфер. Це сфера захисту прав бізнесу, дерегуляція, доступ до фінансування, доступ до публічних ресурсів та заохочення інновацій. Там є дуже великі речі. Наприклад, створення служби фінансових розслідувань.

Це також закон про бізнес-омбудсмена, який інституціалізує структуру, яка вже працює як дорадча структура. Це закон про уповноважених економічних операторів. Це один з ключових елементів нашої євроінтеграції та імплементації нашої зони вільної торгівлі з ЄС.

Це також закон про Doing Business. Якщо його прийняти, ми зростемо в рейтингу Doing Business на 30 — 40 місць.

Це закон щодо спрощення розробки та видобутку газу, який є ключовим елементом пакету заходів, спрямованих на збільшення видобутку газу, на досягнення енергетичної незалежності до 2020 року.

Це нове законодавство щодо валютного контролю. Ми живемо з валютним контролем початку 90-х років. Українці не можуть нормально інвестувати кошти за кордон, інвестори не можуть нормально заводити кошти всередину. Механізми корупційні, погано працюють. Все це реформується. Нацбанк розробляє відповідний законопроект.

Це закон про кредитний реєстр, а також закон щодо захисту прав кредиторів та регулювання банкрутства. Ці речі направлені на розблокування кредитування в країні. Великою мірою кредитування в Україні заблоковане тим, що кредити не повертаються, тобто впливові гравці, корумповані чи політично впливові, просто не повертають кредити, відповідно кредити не видаються. Щоб розблокувати кредитування, треба прийняти низку законів.

Варто назвати також закон про концесії. У нас нормально не врегульоване питання концесії. А це дуже важливий елемент залучення приватного сектору до розвитку інфраструктури в Україні.

Оренда державного майна через систему ProZorro. Буде запущена мала приватизація через ProZorro Продажі. Так само через неї можна здавати майно в оренду і заробляти на цьому гроші. Це потребує законодавчого врегулювання. Відповідний закон подано до парламенту.

Це, наприклад, закон про індустріальні парки.

Тетяна Трощинська: Є експерти, які побоюються, що це відверто лобістський закон.

Павло Кухта: Я думаю, що питання в тому, щоб напрацювати законодавче рішення, яке не було б лобістським і просто розблокувало б цю сферу, тому що наразі вона є проблемною. Вона проблемна не тільки із законодавчої точки зору. Немає нормального попиту на створення парків, немає нормальної експертизи, там багато проблем.

Тетяна Трощинська: Чому люди не відчувають поступу вперед?

Павло Кухта: Ми починали з дуже низької бази. Ми за 25 років не зробили майже нічого з того, що зробили інші країни. Можливо, через те, що ми недостатньо швидко рухалися ці останні роки. Якщо порівнювати з тим, як це робилося в інших країнах, ми рухалися швидко.

Ми ще не досягли тією точки, коли якийсь етап реформ чітко завершений. Відповідно люди не бачать результату. Але яка цьому альтернатива? Зупинитися? Тоді результату ніколи не буде. Буде падіння, буде ще гірше.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.