Відмова від прийняття нового: що таке традиціоналізм і як він виник у Європі?

Релігієзнавець, кандидат філософських наук Руслан Халіков розповідає про майбутню лекцію «Народження європейського традиціоналізму: Британія».

Руслан Халіков: Це цикл лекцій. Перша лекція була присвячена французькому напрямку. Друга буде присвячена Британії.

Василь Шандро: Що слід розуміти під словом «традиціоналізм»?

Руслан Халіков: В найширшому значенні традиціоналізмом називають відмову від прийняття чогось нового. Це певна апеляція до чогось питомого, свого. Ці лекції присвячені більш вузькому питанню : традиціоналізму як інтелектуальній течії. Від Великої французької революції деякі люди виступали за прогрес і модернізацію, а інші — за повернення до витоків. З того часу до XX століття викристалізувалася тенденція інтелектуальних пошуків традицій, того, що було до модерну, до чого слід повернутися.

Василь Шандро: Чи можемо ми говорити про певний перегук традиціоналізму з консерватизмом?

Руслан Халіков: Можемо, але традиціоналізм — це більш широке явище. Консерватизм воліє зберегти щось.

Тетяна Трощинська: Чому темою цієї лекції ви обрали Британію?

Руслан Халіков: На межі XIX — XX століття було два таких передових інтелектуальних регіони, в яких дуже стрімко розвивалися окультистські рухи, езотеричні рухи. Франція і Британія — це близькі і полярні регіони водночас.

Про Британію ми говоритимемо на прикладі Артура Едварда Вейта. Він був яскравою людиною. Він є дуже популярним передусім через свою колоду карт таро.

Традиціоналісти хотіли не просто відкинути модерн, вони хотіли повернутися до чогось первинного, до праістини, яка зараз невідома широкому загалу, але може зберігатися в езотеричних колах.

Василь Шандро: Окультні та псевдомагічні практики є результатом цієї течії?

Руслан Халіков: Ця течія є результатом цього явища. Вона є запереченням, відмежуванням.

Тетяна Трощинська: Чому ці вульгарні прояви тоді стали популярними?

Руслан Халіков: Ці прояви стали наслідком надмірного поширення раціоналізму просвітницького зразка.

Василь Шандро: XIX століття — це і позитивізм, розвиток природничих наук. Чи могло це стати певним поштовхом до того, щоб відсторонитися від наукового прогресу?

Руслан Халіков: В ізотеричних колах не протиставляли себе науці та інтелектуальним знанням. Багато хто намагався поєднати наукові досягнення з пошуками духовності. 

Традиціоналісти — діти модерну, але у них був інший погляд.

Василь Шандро: Виникнення напрямку свідчить про кризу цінностей?

Руслан Халіков: Криза цінностей настала разом з Французькою революцією, оскільки вона засвідчила, що попередні тенденції не задовольняють.

Василь Шандро: Наскільки традиціоналізм пов’язаний з поняттям Бога?

Руслан Халіков: Переважно традиціоналісти вірили в Бога, схилялися до якоїсь з релігійних традицій. Традиціоналісти не рідко говорили про якийсь абсолют.

Повний варіант розмови слухайте в доданому звуковому файлі.