Ірина Сампан/Громадське радіо
У студії «Громадського радіо» — автор тексту Угоди про асоціацію Тарас Качка. На прямому включенні — голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко.
Наталка Соколенко: До 1 листопада уряд Нідерландів має дати остаточну відповідь: чи вони виконують рішення консультативного референдуму, який відбувся навесні, чи приймають якесь інше рішення. Нагадаю, що рішення референдуму не є обов’язковим до виконання для уряду Нідерландів.
Тарас Качка: Звідки взялась така дата? Це вимога кількох фракцій в голландському Парламенті до уряду і прем’єр-міністра Рютте, які до 1 листопада мають подати своє бачення подальших дій. Вже кілька звернень з боку уряду до Парламенту відбулося. Зараз всі розуміють, що «ні» — це не відповідь і не вихід. З іншого боку, шансів на те, що до 1 листопада вдасться завершити процедуру голосування і передати довірчу грамоту, теж немає. Зрозуміло, що на сьогоднішній день робота спрямована на те, щоб окреслити опції на майбутнє, представити їх 1 листопада і після цього над ними працювати. Щоб це не виглядало абстрактно, рішення потребує позиції уряду Нідерландів, інституцій ЄС і України. Мова йде про нюанси в дипломатичних позиціях, які б дозволили Нідерландам сказати, що їхні занепокоєння враховані, тому вони можуть з чистою совістю передати ноту про завершення ратифікації і таким чином розблокувати набрання чинності угодою.
Наталка Соколенко: Ганно, що зараз робить українська влада для того, аби з найменшими втратами вийти з переговорного процесу з урядом Нідерландів?
Ганна Гопко: Що вже тільки не робить українська влада разом з громадськістю, аналітичними інститутами і експертним середовищем. Це щотижневі дзвінки президента України до прем’єр-міністра Нідерландів, це візит Клімкіна, це звернення українського Парламенту до всіх країн-членів ЄС. Зараз ми бачимо, як уряд Нідерландів відправляє питання в уряд, а уряд дає доручення Парламенту. Такий собі пінг-понг. Це мало б завершитись тим, що хтось таки візьме на себе політичну відповідальність, незважаючи на те, що в березні 2017 року в Нідерландах будуть вибори. Багато політиків зараз бояться проявити позицію. Разом з тим, 27 країн, які ратифікували угоду про асоціацію між Україною і ЄС, зараз чекають на Нідерланди. До того ж, українські політики і дипломати їздять і в Берлін, і в Брюссель для того, щоб посилити готовність Нідерландів до прийняття рішення. Звісно, ми проти перегляду тексту угоди і перератифікації якихось пунктів. Для нас дуже важливо, щоб Нідерланди нарешті запропонувати рішення, а також показали, що вони поважають цінності ЄС, після того, як 27 країн ратифікували угоду, і зацікавлені у співпраці з Україною.
Андрій Куликов: Ми часто кажемо, що в Україні бракує політичної волі. Виявляється, в Нідерландах теж. Що може допомогти в такому разі?
Ганна Гопко: Треба говорити про те, що угода про асоціацію між Україною і ЄС вигідна і для Нідерландів.
Тарас Качка: Це не є питанням наших відносин з Нідерландами. В даному випадку це не багатостороння, а двостороння угода. З одного боку знаходиться Україна, з іншого — ЄС і усі держави-члени. З одного боку, у Нідерландів може бути певне занепокоєння щодо України, але, з іншого боку, якщо вони голосують проти, то, фактично, сокирою надрубують ЄС. Це рішення порушувало б базові принципи договору про функціонування Європейського Союзу.
Нідерланди, як і Британія, зрозуміли, що на референдум можна винести будь-яке питання, тільки потім результати цього референдуму неможливо реалізувати. Сучасне суспільство не може жити в умовах, коли влада не реагує на запит суспільства. З нашого боку угода про асоціацію — символ нового урядування в Україні. Євромайдан стався через те, що угоду про асоціацію відкинули. Ми повинні також брати до уваги те, що це питання виникло з висловлення позиції голландського суспільства. Це не питання того, що голландці нас не хочуть. Це питання того, що ми живемо в нових складних реальностях, які передбачають не такі прості рішення. Ми ж натрапили на те, що в Нідерландах проходить передвиборча кампанія, коли політики схильні до спрощення вирішення питань. Тому нам важливо, щоб Нідерланди не поспішали до виборів.
Минулого тижня там були громадські активісти і народні депутати, цього тижня в Нідерландах дуже активно працює уряд. Дискусія йде в конструктивному руслі. Ми розуміємо, що суспільство може по-різному відреагувати, але це заперечує можливості роботи цієї угоди.
Андрій Куликов: Ви говорили про рішення, які легко ухвалити, проте складно виконати. Безвізовий режим — одне з таких рішень?
Тарас Качка: Я думаю, що тут все набагато простіше. Це суто комунікаційна проблема. Ми дуже розігріли очікування цього рішення. Чому цей проект викликав надмірні очікування? Це єдиний напрям співпраці з ЄС, де Україна виконала свої зобов’язання. Насправді, це рішення нам дуже важливе для того, щоб кожен зрозумів, що якщо він хоче відвідати закордонний концерт чи виставку, він може сьогодні сісти в потяг чи літак і вже завтра опинитися там.
Матеріал підготовлено у співпраці з ініціативою «Сильніші разом» за підтримки ЄС.