«Відновлювальна енергетика — один з рушіїв економіки», — Віталій Давій
Виробництво «зеленої» енергетики допомагає наповнити місцеві бюджети. Головне, аби влада не заважала, — переконаний організатор 8-го Міжнародного форуму і виставки сталої енергетики Віталій Давій
Андрій Куликов: Невже в сталій енергетиці відбуваються такі зміни, що потрібно щороку проводити форум?
Віталій Давій: Ми проводимо форум для того, щоб показати в першу чергу наших зарубіжним партнерам, що галузь є. Це іміджевий захід, який цього року став повноцінною діловою платформою.
Останніх півроку було багато заяв з боку представників уряду — того ж пана Семирака, який закликав іноземних інвесторів вкладати кошти в українську галузь відновлювальної енергетики, зокрема в проекти у зоні ЧАЕС. І багато хто повірив.
Акцентом є будівництво великих проектів у зоні відчуження. Сподіваюся, урядовці не розчарують людей, які повірили, попри величезні ризики в Україні сьогодні.
Євген Павлюковський: Яка влада не робить кроки назустріч — місцева чи на рівні міністерства?
Віталій Давій: У галузі склалася ситуація, коли не потрібно якоїсь особливої підтримки. Головне, щоб не залазили кривими руками у проект і не заважали. Законодавча основа створена — є «зелений» тариф, є низка нормативних актів, які регулюють взаємодію учасників ринку з різними компаніями.
Більшість учасників ринку, коли чують голосну заяву, що ми чекаємо зарубіжних інвесторів, чекають конструктиву і покрокового алгоритму. А коли одне відомство не може з іншим поділити повноважень, це затягує процес, і в цей період багато хто розчаровується.
Це все імідж, інформаційне поле, яке створюється довкола України.
Євген Павлюковський: В деяких країнах такі енергетичні програми починалися із невеличких проектів. У нас є натяки на подібні програми, які допомогли б повірити у цю галузь?
Віталій Давій: У Німеччині, наприклад, діє програма «1 000 000 сонячних дахів». В Україні є можливість рухатися до німецьких орієнтирів, тому що тут діє «зелений» тариф — спеціальний тариф на електроенергію, вироблену сонячними батареями, встановленими на дахах домогосподарств.
Тобто будь-яка людина може відкрити власну сонячну чи вітрову електростанцію, і щодня їй надходитимуть кошти за проданий надлишок електроенергії.
Євген Павлюковський: Наскільки доцільно обладнати окремий будинок сонячним дахом? Це буде окуповуватися?
Віталій Давій: Я великий прихильник відновлювальної енергетики, але в усьому має бути економічна логіка. Якщо якийсь будинок посеред міста підключений до електромережі, йому доцільно і вигідно залишатися на цій енергії.
Якщо ж іде мова про створення окремого корпоративу — надахової сонячної електростанції з продажу цієї електроенергії у мережу — це вже цікавий бізнес-проект.
Треба розділяти використання такої електроенергії на власні потреби і її продаж у мережу за «зеленим» тарифом. Цей тариф був розроблений саме для того, щоб підтримувати таку енергетику.
Немає універсальної формули, яку можна прив’язати до усіх будинків. Десь сильний вітер, десь багато сонця, десь багато біомаси.
Андрій Куликов: Ви казали, що цей форум — зокрема і складова формування іміджу України. Наскільки ви прикрашаєте дійсність?
Віталій Давій: У розмовах зі своїми колегами, особливо зарубіжними — дещо прикрашаю. Але про нас треба говорити тільки добре, тому що інші скажуть все погане, і то багато поганого.
Ми на себе взяли місію ньюз-мейкерів і намагаємося генерувати тільки позитивне, те, що приваблює, додає позитиву.
Андрій Куликов: Скільки коштує участь у вашій програмі?
Віталій Давій: Загалом — 399€ — це комерційні розцінки. Якщо мова йде про наших науковців — ми передбачили для них спеціальні умови, як і для представників влади.
Андрій Куликов: Наскільки важливо, щоб до цього залучалися прості люди, а не лише гравці на ринку?
Віталій Давій: Насправді є багато публічних безкоштовних заходів, на яких спеціалісти розповідають, як можна економити і які технології можна використовувати.
А це бізнес-форум для тих, хто вміє і хоче заробляти гроші і створює нові робочі місця. Відновлювальна енергетика є одним з небагатьох драйверів української економіки.
Простий приклад: село Цикенівка Вінницької області. Віддалена провінція, донедавна без перспектив і потенціалу робочих місць. Там створена сонячна електростанція понад 5 МВт, створено кілька десятків робочих місць, ідуть регулярні поповнення місцевого бюджету за оренду землі, і інвестори, які розвивають цей проект, регулярно допомагають дитячим садочкам, школам і т. д..
Євген Павлюковський: Це ініціатива місцевих людей чи вибір інвестора?
Віталій Давій: Інвестори насамперед звертають увагу на рівень інсоляції — у цьому регіоні він непоганий. І там є землі, на яких ніколи нічого не буде побудовано або вирощено, і вони використали ці землі.
У цьому селі була кумедна ситуація, коли старші люди зібралися під сільрадою протестувати проти будівництва нової черги, тому що думали, що в селі немає дощу через те, що побудували сонячну електростанцію. Але зараз люди зрозуміли, що це дає надходження до місцевого бюджету.
За підтримки
Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD). |
Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії». |