Анастасія Багаліка: Яка ваша точка зору щодо того, що прийняла Верховна Рада у четвер? Вам цей законопроект до смаку чи ні?
Андрій Новак: Законопроект не повинен бути до смаку, він повинен наводити лад у тій сфері, в якій він приймається. Відколи у нас виникла валютна проблема, я говорив, щоб вийти з цього колапсу, навантаження треба розділити на 3: між позичальником, банком і державою. Зараз все навантаження виключно на позичальнику. Є багато фінансових інструментів, для того щоб розділити навантаження. Цей закон є правильним по принципу розділення , але він є неправильним за інструментами: як можна фіксувати курс, якого вже давно немає? Якщо принцип залишається той самий, то треба змінити фіксований курс. Не може бути ніяких 5, бо зараз маємо 22. Треба брати курс з моменту, коли валютні кредити ніхто не брав: між 12 і 15. Хоча цей поділ навантаження можна вирішити іншими інструментами. Наприклад, Нацбанк може компенсувати банкам частину втрат. Фіксувати курс, якого вже давно немає — абсурд.
Василь Шандро: На вашу думку, це популізм?
Андрій Новак: «Чули дзвін та не знають, де він». Почули, що треба розділити навантаження на 3, але як це зробити… І зробили найабсурднішим методом. Виходить чистої води популізм. Ми повинні розуміти, що хвилі популізму виникають перед передвиборчими кампаніями. Ми зараз чекаємо місцевих виборів. Кожна політична сила напередодні виборів хоче вистрелити чимось приємним для виборців. Наслідки популізму в економіці ми напряму бачимо на прикладі Греції.
Анастасія Багаліка: Які можуть бути наслідки цього закону?
Андрій Новак: Нацбанк оголосив, якщо закон почне діяти у такому вигляді, то втрати банківської системи сягатимуть біля 100 млрд грн. Це попередній розрахунок.
Василь Шандро: Це така кількість позичок у валюті?
Андрій Новак: Ні, це кількість проблемних кредитів, в яких видно, що позичальник не справляється з графіком платежів і не зможе віддавати кредит.
Анастасія Багаліка: Багато хто говорить, що платити різницю між фіксованим і дійсним курсом будуть звичайні люди, які сплачують податки у бюджет.
Андрій Новак: Ми повинні розуміти, що в економіці все зв’язано в цикл: бюджет формують платники податків. Інше джерело наповнення державного бюджету — це борг. Але борг покривається з держбюджету, тобто з наших податків. Будь-які економічні проблеми у підсумку лягають на плечі простого споживача.
Василь Шандро: Цю різницю у 100 млрд грн. сплатять звичайні громадяни?
Андрій Новак: Звичайно. Комерційні банки не матимуть прибутків, не сплатять податки, держбюджет не наповнюватиметься — не будуть підійматися соціальні платежі. Держава набиратиме борг без податків. І борг оплачуватимемо ми. Грецький приклад має бути підручником як не можна робити нам в Україні. Якщо ми уникатимемо грецьких помилок, то грецька історія обернеться на користь.
Анастасія Багаліка: Чи схожі історії з кредитами, які ми маємо і в Греції, і в Україні? Мені здається, що люди обох країн реагують дуже схоже: вони не хочуть їх віддавати.
Андрій Новак: Для державного бюджету немає значення внутрішній чи зовнішній борг. В Україні зовнішній борг сягає 90% ВВП. У Греції показники сягали 125%. Поки не пізно нам варто припинити цей економічний популізм. Мене дивує, як такий законопроект, який ніде і ніким не обговорювався раптом ставиться на голосування і набирає більшість, а потім члени коаліції починають критикувати цей закон, який вони прийняли.
Василь Шандро: Якщо тягар кредитів лягає на громадян, чи можна говорити, що це добрий хід для передвиборчої кампанії?
Андрій Новак: Я так розумію, що ініціатор цього закону та цього дійства розраховували на прийняття цього закону, розділення боргу та на присвоєння плюсу. Але вони прорахувалися з інструментом. Треба компенсувати за рахунок уряду банкам їх втрати перед позичальниками.
Анастасія Багаліка: Наскільки критичною є цінова ситуація з валютними позичальниками з точки зору людей?
Андрій Новак: Надзвичайно критична: кредити бралися при курсі 5-8 грн., а доходи отримують позичальники у гривнях. Зараз ця сума у 3-4 рази більша, а гривневі доходи навпаки падають. Це непосильно для більшості.
Василь Шандро: До чого може призвести така тенденція?
Андрій Новак: Вона може призвести до ситуації, схожої на американську, з якої почалася Світова фінансова криза 2008 року: величезна кількість американців в певний момент не змогла повертати кредит.
Василь Шандро: Люди перестають платити і що?
Андрій Новак: Вони змушені втрачати заставне майно. Велика кількість людей стає неплатоспроможною. Різке зростання безробіття. Ланцюгова реакція економічних негативних подій для країни. Американська історія пройшла відносно спокійно, тому що Америка має свою валюту. Вони надрукували на трильйон доларів більше. І Америка вийшла в плюси, тому що грошей в обігу стало більше.
Анастасія Багаліка: Повертаючись до Греції. Виходить, що європейська країна теж незахищена від того, кого вона обирає?
Андрій Новак: Якщо ви подивитесь на Європейський Союз, то він з точки зору економіки розділений на 2 групи країн: фінансово дисципліновані та відповідальні країни (Північноєвропейські країни) та фінансово недисципліновані (Південні країни). Я веду до того, що навіть у ЄС є різні політичні традиції, культура та відповідальність.
Василь Шандро: Чи можна проводити паралелі з Україною? Адже ми не жили як жили греки: ми не ніжилися на сонці, не чекали туристів.
Андрій Новак: Так, але у нас немає ще політичної культури. Ми тільки вчимося вибирати, тому легше реагуємо на популізм.
Василь Шандро: Чи слід боятися змін в Євросоюзі?
Андрій Новак: В першу чергу, нагнітатиме Європейську кризу Російська Федерація. Але ми маємо розуміти, що на сьогодні немає більше цивілізованого та об’єднаного утворення держав, крім ЄС. Інше питання – як кожна країна себе поводить. У нас буде вибір, навіть коли ми прийдемо до ЄС.