Тетяна Трощинська: Що ви думаєте про те, що проводяться паралелі подій в Єревані з Майданом? Вам би так хотілося чи це дійсно так?
Андрій Наджос: Давайте трохи поглянемо на історію. Насправді умовний Майдан Єревану був раніше українського в 2013 році, оскільки уряд Вірменії різко змінив зовнішньополітичний курс раніше за Януковича. Вірменське суспільство чітко виразилось проти нового курсу. Для сьогоднішніх подій були передумови. Якщо ми говоримо про те, що нинішня акція протестів спричинена підняттям тарифів, це правда. Але хто формує ці тарифи? Це роблять російські компанії. На сьогоднішній день доля Газпрому була доведена майже до 90%. Є підстави говорити, що нинішню ситуацію створила і російська компанія.
Василь Шандро: Чи не здається вам, що це необдуманий крок для Росії? Вірменія не така величезна країна, що підвищивши тарифи, можна заповнити прогалини російського бюджету.
Андрій Наджос: Згоден. Але прозвучала ще думка, що насправді, як і в Україні в Вірменії роль відіграє молодь. У них є інша потреба в іншій країні.
Василь Шандро: Це можуть бути просто необдумані кроки без всякої сакралізації?
Андрій Наджос: Абсолютно. Це може бути критична маса, яка накопичилась. Коли є кілька факторів, які сходяться в одну точку, то відбувається те, що відбувається.
Тетяна Трощинська: Вірменська влада приречена на діалог із суспільством, прозвучало в коментарі Олександра Божка, першого посла України у Вірменії. Але режими авторитарного характеру рідко йдуть на діалог. Що ви думаєте з цього приводу?
Андрій Наджос: Експерт правий у тому, що у Вірменії існує громадянське суспільство. Вірменія є членом Ради Європи і сам факт, що для країни був розроблений план дій, де прописувались реформи, який працює і в цей план крани ЄС вкладають кошти свідчить про наявність такого суспільства, що вимагає змін та те, що Вірменія важлива для Європи. На які міста поширюються протести? Одне з міст - Гюмрі, в якому розташована 102 російська база, яка здійснює ьойове чергування в рамках об'єднаної системи протиповітряної оборони країн СНД. Чи може цей фактор стримати розвиток акцій протесту? Звичайно може. 4000 російських військових. Це те, що може стримувати розвиток протестних акцій.
Василь Шандро: Що означатиме прийняття ультиматуму від молоді та протестувальників? Чи може уряд піти на поступки,, щоб загасити конфлікт?
Андрій Наджос: Я б сказав, що він вже пішов. Майже 240 затриманих вже на волі. У нас такого не було.
Василь Шандро : Чи можемо ми говорити, що цей протест переріс чи переросте в антиросійські протести? Чи є такий меседж зараз?
Андрій Наджос: Поки що антиросійські протести не є основним рушієм, але вони є. Особливо якщо враховувати те, що відбувалося в Вірменії, коли була розстріляна родина і солдата, вчинившого це, не дали засудити за вірменськими законами.
Василь Шандро: Які козирі є в Російської Федерації?
Андрій Наджос: Перший ультиматум - Нагірний Карабах. Це конфлікт,який визрів і виник за часів Радянського Союзу. На сьогоднішній день міжнародні формати дозволяють Вірменії брати активну участь і впливати на процеси, але через це росіяни мають вплив на позиції.
Василь Шандро: Ми бачимо пазл, який складається майже на всій пострадянській території: Придністров'я, Карабах,, Осетія, Крим, Донбас.
Андрій Наджос: Це матриця, яку традиційно з радянських часів вибудовує не дипломатія, а військові, які продовжують жити в стереотипах пострадянських. Всі сценарії абсолютно схожі. Можливо, це були люди, які планували розвиток подій в Югославії. Заморожені конфлікти дозволяють росіянам смикати за нитки, щоб впливати на уряди.
Тетяна Трощинська: У протесті не заявлена жодна політична сила. Нагадує танцюючі майдани України.
Андрій Наджос: Абсолютно нагадує. Якщо ми подивимось на дії Вірменії в розрізі після змінення політичного курсу, кілька спроб повернутися чи започаткувати альтернативу вони робили. Навіть у цьому році була заява уряду про те, що можливий формат з ЄС.У Вірменії не було заяв про вихід зі Східного партнерства, яке є подразником для РФ.
Василь Шандро: Вірменію відрізняє в позитивному плані від України мовний бар'єр. У нас ЗМІ зробили левову частку цієї справи. Яка ситуація у Вірменії?
Андрій Наджос: Майже 93% громадян етнічні вірмени. Російську мало хто розуміє, англійська або вірменська для спілкування.
У студії «Громадської хвилі» – Андрій Наджос, експерт, консультант ГО «Рада зовнішніх зносин» – каже, що перший «Майдан» у Єревані був ще в листопаді 2013 року, коли влада змінила курс від Східного партнерства до Росії.
Тетяна Трощинська: Що ви думаєте про те, що проводяться паралелі подій в Єревані з Майданом? Вам би так хотілося чи це дійсно так?
Андрій Наджос: Давайте трохи поглянемо на історію. Насправді умовний Майдан Єревану був раніше українського в 2013 році, оскільки уряд Вірменії різко змінив зовнішньополітичний курс раніше за Януковича. Вірменське суспільство чітко виразилось проти нового курсу. Для сьогоднішніх подій були передумови. Якщо ми говоримо про те, що нинішня акція протестів спричинена підняттям тарифів, це правда. Але хто формує ці тарифи? Це роблять російські компанії. На сьогоднішній день доля Газпрому була доведена майже до 90%. Є підстави говорити, що нинішню ситуацію створила і російська компанія.
Василь Шандро: Чи не здається вам, що це необдуманий крок для Росії? Вірменія не така величезна країна, що підвищивши тарифи, можна заповнити прогалини російського бюджету.
Андрій Наджос: Згоден. Але прозвучала ще думка, що насправді, як і в Україні в Вірменії роль відіграє молодь. У них є інша потреба в іншій країні.
Василь Шандро: Це можуть бути просто необдумані кроки без всякої сакралізації?
Андрій Наджос: Абсолютно. Це може бути критична маса, яка накопичилась. Коли є кілька факторів, які сходяться в одну точку, то відбувається те, що відбувається.
Тетяна Трощинська: Вірменська влада приречена на діалог із суспільством, прозвучало в коментарі Олександра Божка, першого посла України у Вірменії. Але режими авторитарного характеру рідко йдуть на діалог. Що ви думаєте з цього приводу?
Андрій Наджос: Експерт правий у тому, що у Вірменії існує громадянське суспільство. Вірменія є членом Ради Європи і сам факт, що для країни був розроблений план дій, де прописувались реформи, який працює і в цей план крани ЄС вкладають кошти свідчить про наявність такого суспільства, що вимагає змін та те, що Вірменія важлива для Європи. На які міста поширюються протести? Одне з міст – Гюмрі, в якому розташована 102 російська база, яка здійснює ьойове чергування в рамках об’єднаної системи протиповітряної оборони країн СНД. Чи може цей фактор стримати розвиток акцій протесту? Звичайно може. 4000 російських військових. Це те, що може стримувати розвиток протестних акцій.
Василь Шандро: Що означатиме прийняття ультиматуму від молоді та протестувальників? Чи може уряд піти на поступки,, щоб загасити конфлікт?
Андрій Наджос: Я б сказав, що він вже пішов. Майже 240 затриманих вже на волі. У нас такого не було.
Василь Шандро : Чи можемо ми говорити, що цей протест переріс чи переросте в антиросійські протести? Чи є такий меседж зараз?
Андрій Наджос: Поки що антиросійські протести не є основним рушієм, але вони є. Особливо якщо враховувати те, що відбувалося в Вірменії, коли була розстріляна родина і солдата, вчинившого це, не дали засудити за вірменськими законами.
Василь Шандро: Які козирі є в Російської Федерації?
Андрій Наджос: Перший ультиматум – Нагірний Карабах. Це конфлікт,який визрів і виник за часів Радянського Союзу. На сьогоднішній день міжнародні формати дозволяють Вірменії брати активну участь і впливати на процеси, але через це росіяни мають вплив на позиції.
Василь Шандро: Ми бачимо пазл, який складається майже на всій пострадянській території: Придністров’я, Карабах,, Осетія, Крим, Донбас.
Андрій Наджос: Це матриця, яку традиційно з радянських часів вибудовує не дипломатія, а військові, які продовжують жити в стереотипах пострадянських. Всі сценарії абсолютно схожі. Можливо, це були люди, які планували розвиток подій в Югославії. Заморожені конфлікти дозволяють росіянам смикати за нитки, щоб впливати на уряди.
Тетяна Трощинська: У протесті не заявлена жодна політична сила. Нагадує танцюючі майдани України.
Андрій Наджос: Абсолютно нагадує. Якщо ми подивимось на дії Вірменії в розрізі після змінення політичного курсу, кілька спроб повернутися чи започаткувати альтернативу вони робили. Навіть у цьому році була заява уряду про те, що можливий формат з ЄС.У Вірменії не було заяв про вихід зі Східного партнерства, яке є подразником для РФ.
Василь Шандро: Вірменію відрізняє в позитивному плані від України мовний бар’єр. У нас ЗМІ зробили левову частку цієї справи. Яка ситуація у Вірменії?
Андрій Наджос: Майже 93% громадян етнічні вірмени. Російську мало хто розуміє, англійська або вірменська для спілкування.
