«Вісімдесятники» - це люди, для яких не існувало табу, — Терен

Дмитро Тузов: Чим ви здивуєте відвідувачів?

Тетяна Терен: Це програма освітнього характеру. Зараз в PinchukArtCentre  триває виставка «На межі. Сучасне українське мистецтво 1985 — 2004 років», тому освітня програма «Межі поколінь: 1985-2004», яка триватиме у рамках цієї виставки, має з нею перегукуватись. Тому я пропоную нашим відвідувачам познайомитися із українською літературою саме цього періоду.

Дмитро Тузов: А чому саме цей історичний проміжок?

Тетяна Терен: Проміжок нам задав PinchukArtCentre і з приводу цього тривали дискусії. Виявилося, що якщо говорити про цей часовий проміжок у літературі, він також є цікавим. У нашій програмі більше акцентуємо на літературі 90-х.

Дмитро Тузов: Про кого саме говоритимемо? Які письменники ототожнюють цю добу?

Тетяна Терен: В контексті програми говоримо про Миколу Рябчука, який її відкрив своєю лекцією. Чекаємо на лекцію Оксани Забужко, на поетичний вечір Юрія Андруховича. Це все вісімдесятники. А про літературу 90-х та початку 2000-их говоритимемо на заході «Діалог поколінь прозаїків», на якому молоді сучасні автори аналізуватимуть твори попередників.

Дмитро Тузов: 1985 — 2004 рік. А далі? Що країна отримала після Помаранчевої революції?

Тетяна Терен: Поезія майже миттєво відгукнулася на події революції і хочеться вірити, що вони дали поштовх для розвитку літератури. Сьогодні ж чекаємо на прорив у прозі.

Повний варіант інтерв’ю – у звуковій версії цієї розмови.