Костянтин Сігов, філософ, директор Центру Європейських гуманітарних досліджень НАУКМА та науково-видавничого об’єднання «Дух і Літера» коментує присвоєння цьогорічної Нобелівської премії з літератури білоруській письменниці Світлані Алексієвич. Минулого року у видавництві «Дух і Літера» вийшла книжка Світлани «Час секонд-хенд: кінець червоної людини». «Для України це шанс зрозуміти, у чому полягає завершення «червоної людини», — зауважує видавець.
Василь Шандро: Що означає ця Нобелівська премія для України?
Костянтин Сігов: Думаю, що для України — це дуже важливий шанс зрозуміти в чому полягає завершення «червоної людини». Нещодавно книга Світлани Алексієвич, яка вийшла у видавництві «Дух і Літера», була представлена в Україні, і автор блискуче говорила з киянами. Головне в її книжках полягає в тому, що реалістично подивитися і на наше минуле, і на нашу сучасність.
Українським читачам ця книга «Час секонд-хенд» дозволяє краще зрозуміти те, що розповідають нам наші батьки, наші діди та наш досвід і совість. Вона поєднує блискучий аналіз документальних свідчень і талант історика.
Ірина Соломко: Якщо подивитися на цю перемогу з точки зору політизації. Перемога пані Світлани — це політично вмотивовано?
Костянтин Сігов: Думаю, що це не пов’язано з політикою. Це було вперше, коли людина з пострадянського простору отримала Нобелівську премію. І я думаю, що це жест солідарності півночі Європи з нашою боротьбою за свободу. І я би сказав, що це не політизація, а твереза політика.
Василь Шандро: У соціальних мережах багато людей пишуть, що «Нобель заговорив російською». Світлана Алексієвич пише російською і це не добре для білоруської Білорусі. Чи є тут рація?
Костянтин Сігов: Думаю, що це продовження якихось комплексів. Не вважаю, що тут потрібно дивитися таким звуженим поглядом.