Вона не безробітна – операції були розписані на тижні уперед – журналіст про підозрювану у справі Шеремета Юлію Кузьменко

В нашій студії — журналіст «Бігус-інфо» Олександр Курбатов.

Олександр Курбатов «Громадське радіо»

«Чому ми почали стежити за цією справою? Коли вбили Шеремета, я не можу пригадати, що я робив в ніч у день вбивства. Але після цього я поїхав у Київ і ми з колегами ходили і збирали відео з відеокамер. Ми обходили всі підворітні, які були, в кожні під’їзди, потім передивлялися ці відео – це була шалена робота. Врешті вийшов фільм, який називається «Вбити Павла». Зараз смішно і огидно дивитися на оці дешеві потуги поліції, Геращенка – він втратив залишки довіри. Ці люди відверто брешуть і зараз пробили дно. Ми тоді отримали ті відео, бо ми прийшли раніше, власними ногами, в нас не було ніяких дозволів. А в них армія людей.

По-друге, я дивився брифінг. І коли я почув, що ось ми розкрили, вийшов президент, а потім відбулася якась маячня. І я згадав наш фільм і наші відео, і виклав кадри, де жінка і чоловік, які закладали вибухівку, однакового зросту, можливо, жінка трохи вища. Реальний Антоненко на голову вищий Юлії Кузьменко.

Адвокати Юлії Кузьменко знайшли відео, яке знімали «АТР» про події в Херсонській області, якими прив’язали Антоненка. Я потім сів і передивився це відео. Там є обличчя людини, яку називають Антоненком, і ця людина навіть близько не схожа на Антоненка. Єдина схожість, що в неї одна голова, дві роки і дві ноги. А все решта – інше, і це можна подивитися.

Особисто Геращенко кілька разів сказав, що вибухові пристрої в Івано-Франківській області і у вбивстві Шеремета – на 100% тотожні. Але в одному випадку оболонкова вибухівка, в іншому –  безоболонкова. У випадку Шеремета кількість вибухівки така, щоб вбити тільки людину, яка сидить у кріслі водія, навіть трансмісія не була пошкоджена, а в Івано-Франківській області вибухівки вистачало, щоб цю машину рознести на дрібні уламки. Це принципіальний різний підхід до вибухівки.

Є якісь міфологічні докази, яких ніхто не побачив, натомість всі побачили, що ті докази, які надало слідство – це просто ніщо.

Ми з вами будемо святкувати Новий Рік. Хтось буде в якихось там ресторанчиках, хтось – вдома. Шампанське. Олів’є. Тортики. Будемо обговорювати, що там бовкнув президент на поздоровленні. І за цим всім ми якось забудемо, що сидять люди весь цей час, нікуди не виходять, сидять під охороною, за гратами. І цих людей це буде ламати. І коли людина розуміє, що вся країна святкує і нікому немає діла до неї, я не знаю, на що вона буде погоджуватися.

В мене немає 100% відповідей, чи робив це Антоненко, чи робила це Кузьменко, чи Яна Дугар – я цього не знаю і ви цього не знаєте, і поліція цього не знає, вона взагалі мало що знає, виявляється. Питання в тому, що ми не вимагаємо їх визнати невинними, ми вимагаємо доказів. В нашій країні є презумпція невинуватості. Твоя вина або доведена, або ти кажеш «до побачення» і йдеш вільно. А в нас поліція бреше. Який же рівень маніпуляції, коли поліція на всю країну публічно заявила, що Юлія Кузьменко – безробітна. Це людина, яка створила напрямок, в якої на тижні наперед розписані операції – вона не має роботи? Якщо ви брешете в цьому, то де межа вашої брехні?

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Може бути цікаво