«Громадське радіо»
Тетяна Острікова, «Самопоміч»
Галина Бабій: Які ви вбачаєте плюси і мінуси в новому бюджеті?
Тетяна Острікова: У понеділок нам роздали для ознайомлення текст нового бюджету, але він, на жаль, не зареєстрований у Верховній Раді. Нам досі не роздали додатки із цифрами, які показують, на що будуть витрачатися державні кошти. До того ж незрозуміло, на якій податковій базі він побудований.
Дмитро Тузов: Чому відтягують надання документів?
Тетяна Острікова: Уряд вніс до парламенту 14 вересня голу шапку бюджету, і в цей ж день відкликали законопроект, ми зрозуміли, що уряд буде переслідувати минулорічний сценарій — голосування 28-29 грудня за набір цифр без чіткого розуміння, на що ці суми будуть витрачатися. Уряд аргументує це тим, що вони начебто погоджували цифри з МВФ, але наскільки ми знаємо, вони жодних погоджень на урядові ініціативи не давали.
Дмитро Тузов: Як буде діяти парламент? Чи буде миритися з такою ситуацією?
Тетяна Острікова: Прем’єр-міністр покликав нас на закрите засідання уряду. Ми працювали в понеділок, вівторок і середу, обговорювали податкову реформу. У п’ятницю відбудеться засідання Національної ради реформ при Президентові, де, ми сподіваємось, буде знайдено компроміс. Якщо його не буде, то прем’єр-міністр обіцяв врахувати деякі зміни. До понеділка ми чекаємо на новий законопроект. Після цього будемо вимагати надання додатків до закону «Про бюджет».
Дмитро Тузов: Наскільки реалістично, що буде скасовано спрощену систему оподаткування?
Тетяна Острікова: Від жодної партії із коаліції не було спроб скасувати спрощену систему. Коли держава не може забезпечити робочі місця, ми повинні вклонитися тим людям, які їх створюють. Ми вважаємо, що потрібно зайнятися латанням дірок, у які ховається від податків великий бізнес, але інші групи не повинні зазвати ніяких змін.
Андрій Іллєнко, «Свобода»
Галина Бабій: Чи буде прийнятий бюджет 2016 року до Нового року?
Андрій Іллєнко: Бюджетний процес відбувається з порушенням Бюджетного кодексу, тому що всі етапи хронологічно провалені. Уряд обрав тактику кулуарних процесів, недотримання процедури. Апогеєм був минулий рік, коли парламент голосував за бланк, на якому уряд потім написав бюджет.
Дмитро Тузов: Ви розповідали минулого року, що депутати не знають, за що будуть голосувати. Що змінилося за рік?
Андрій Іллєнко: Я не хочу підтримувати тенденцію називати все «зрадою», але який може бути конструктив, якщо про це говориться, а уряд продовжує це робити. Я вважаю, що цей уряд нездатний на нормальний конструктивний діалог із суспільством та депутатами. Я переконаний, що цей уряд сформований непрозоро, за партійними квотами, йому довіряє менше 1% українців. Має бути політична відповідальність прем’єра та ключових міністрів, які вже більше року на своїх посадах.
Галина Бабій: Менше тижня залишається до приїзду віце-президента США Джо Байдена. Вісім днів до річного звіту Кабміну, за результатами якого парламент може його звільнити. Які ваші прогнози?
Андрій Іллєнко: У нашому політикумі приїзд Байдена сприймають так, ніби прийде серйозний начальник і розставить все на свої місця. Попахує банановою республікою. Зрозуміло, що ми маємо робити все, щоб не опинитися сам на сам з Росією, але так ми не станемо сильною державою. Здається, що людей, які зараз при владі, цей стан речей абсолютно влаштовує.
Щодо звіту уряду — ми бачимо постійні корупційні скандали, відсутність дій у боротьбі з корупцією, катастрофічне падіння економіки. Цей уряд не виконав обіцянки, які він давав. Ключові особи цього уряду на посаді вже майже 2 роки. Верховна Рада, якщо вона представляє інтереси українського народу, повинна прийняти якесь рішення, я вважаю, це рішення — відставка.
Дмитро Тузов: Депутати «Народного фронту» вважають, що проти уряду плетуть інтриги, хоча стабілізувалася ситуація в країні, попри війну, більш-менш забезпечена армія.
Андрій Іллєнко: Мені здається дуже дивною постановка, що питання про відставку уряду — це ледь не державний переворот. У нас в країні декларовано демократичний лад. Вся нинішня влада прийшла через Майдан і дострокові вибори. Казати, що всі, хто говорить про відставки і ротації — ледь не агент Кремля і злочинець — смішно. Уряд має захищатися не істерикою, а звітами про виконану роботу. Якщо ми говоримо про факти — у нас економіка летить у прірву. В умовах падіння ВВП на 15% говорити про підвищення податків — це взагалі безглуздя: ми заженемо весь бізнес у тінь, зарплати будуть платити тільки у конвертах, і ніхто не платитиме податки. Звідки буде наповнюватися бюджет і пенсійний фонд? Якщо уряд змусить платити податки великий бізнес, із яким у нього прекрасні стосунки, тоді можна взагалі заїкатися про малий бізнес. Але піднімати податки в умовах падіння — це вистрелити собі в голову. Те ж саме — питання корупції. Зараз Саакашвілі заявляє про мільярдні хабарі. Але жодних розслідувань, жодних винних.
Дмитро Тузов: Що означає «уряд у прекрасних стосунках з великим бізнесом»? він лобіює інтереси олігархів?
Андрій Іллєнко: Це не є секретом. На Майдані обіцяли антиолігархічну, антикорупційну боротьбу. Але навіть не прийнято законопроект, щоб ускладнити витік грошей в офшорну зону. За розрахунками міжнародних інституцій, ми втрачаємо ще один державний бюджет щороку. Всі великі заводи оформлені на кіпрські чи ще якісь банки і не платять податки. Більшість телеканалів належать олігархам, і коли уряд почне боротися з олігархами, канали будуть обливати його брудом. Проте серед народу він матиме величезну підтримку.
Дмитро Тузов: Які шляхи наповнення бюджету? Тетяна Острікова згадувала про азартні ігри.
Андрій Іллєнко: Я як депутат-мажоритарник спілкуюся з людьми, які приходять до мене з колосальними трагедіями через азартні ігри. Ми можемо більше заробити, наприклад, на горілці, але ми ще більше втратимо. Це залежність, це ранні смерті, хвороби новонароджені, і загалом соціальна деградація суспільства.
Галина Бабій: Які плани на найближчий пленарний тиждень?
Андрій Іллєнко: Ключові питання — звіт уряду, приїзд віце-президента США.
Галина Бабій: Спікер Гройсман передбачає, що може почати процедуру внесення змін до Конституції щодо правосуддя і децентралізації влади.
Андрій Іллєнко: За цими нейтрально-позитивними формулюваннями ховається серйозна річ — внесення змін у частині, яка стосується Донбасу і виконання Мінських угод. В результаті цих та званих Мінських угод, які мають незрозумілий міжнародно-правовий статус, українська влада збирається до кінця цього року змінювати в остаточній редакції Конституцію. Це, фактично, легітимізація окупації і терористів. Сподіваюсь, що не вдасться зібрати 300 голосів. Найбільша небезпека — зацікавлені сили можуть «тушканути» когось, хто зараз декларує, що він проти.
Дмитро Тузов: Як зміни до конституції, Податкового кодексу і бюджет прийматимуть передноворічний час?
Андрій Іллєнко: Технологія дуже проста: дотягнути до останнього, а потім «впихнути», коли суспільство буде роз’їжджатися хто на відпочинок, хто додому, буде не в стані протистояти.
Дмитро Тузов: Як ви вважаєте, позачергові парламентські вибори приведуть до кращих результатів?
Андрій Іллєнко: Я не адепт дострокових виборів. Я вважаю, що справа не дострокових виборах, а в ефективності парламенту. Якщо ми бачимо, що парламент вичерпав усі можливості стати ефективними, — а він майже вичерпався, тоді треба іти на вибори. Але їх не треба боятися, бо теперішня влада прийшла через дострокові вибори.
Дмитро Тузов: Чи буде 8 грудня прийнятий закон «Про держслужбу»?
Андрій Іллєнко: Дуже великий спротив уряду проти цього законопроекту. Якщо його не спаплюжать до невпізнаваності, він дасть можливість зробити держслужбу незалежною від політичних коливань. Міністри, їх заступники — це політичні посади, які формулюють політичний курс, а сам апарат має бути професійним і не залежати від коливань.