«Громадське радіо»
Про наслідки та шляхи вирішення поговоримо з юристом Центру соціальних і трудових досліджень Віталієм Дудіним.
Євген Павлюковський: Як ви розцінюєте цей законопроект?
Віталій Дудін: Я вважаю, що влада дещо зловживає готовністю громадян захищати батьківщину. Міжнародні стандарти дійсно дозволяють обмежувати права у деяких випадках, але за дотриманням ряду умов, які тут, на мою думку, не дотримано.
Важливо зазначати, що президент після ветування цього законопроекту не послався на жоден пункт Конституції, висловивши лише свою позицію, що прийняття цього закону вплине на обороноздатність армії, тому що всі одночасно скористуються своїм правом і звільняться з війська.
Анастасія Багаліка: Може цей закон прописан недолуго і и потребує редагування?
Віталій Дудін: Якби йшлося про якісь недоліки законодавчої техніки або порушення регламенту ВР, то президент повинен був це озвучити. Тоді його заява виглядала б не політичною, а виглядала б як повноваження, використане в рамках Конституції. Ось в цьому проблема
Євген Павлюковський: Чи є такі можливості, які дозволяють розірвати контракт, чи це лише смерть або якась серйозна хвороба?
Віталій Дудін: Та, ситуація, в яку зараз заганяє людей президент, змушує їх завдавати якусь шкоду своєму здоров’ю, або вчиняти якісь дисциплінарні поступки. І в такий спосіб достроково розривати контракт.
Та, ситуація, в яку зараз заганяє людей президент, змушує їх завдавати якусь шкоду своєму здоров’ю, або вчиняти якісь дисциплінарні поступки
Важливо визначити, що така позиція президента суперечить затвердженій ним Стратегії національної безпеки України, у якій прямо говориться про підвищення мотивацій у військовослужбовців і про ставку на якісне, а не кількісне, вимірювання підготовки збройних сил України. Реформа ЗСУ передбачає перегляд чисельності, зокрема.
Євген Павлюковський: Тобто президентське вето, на вашу думку, — це намагання відкласти проблему у довгий ящик на якийсь час?
Віталій Дудін: Я думаю, що проблема буде не просто заморожена, а призведе до певних непорозумінь вже зараз. Окрім розірвання контракту у якийсь кримінальний спосіб чи через пошкодження власного здоров’я, є можливість оскаржити блокування розірвання контракту в суді. І такі рішення вже виносяться.
Ще були випадки, коли військові, які не могли розірвати контракт, звертались до Конституційного суду з вимогою надати їм тлумачення. І вони ставлять доволі обґрунтовані питання про те, чи може зараз в Україні йтися про якийсь особливий період, тому що такий період за законом охоплює період воєнних дій, а в нас зараз відбувається бойові дії за законом АТО. Але КСУ зараз відсунувся від цього питання.
Анастасія Багаліка: Що зараз буде з цим законом за процедурою?
Віталій Дудін: Якщо парламент набере достатню кількість голосів для подолання вето, воно буде подолане. Другий варіант — доопрацювання закону, і звуження кількості осіб, на які він буде поширюватися.
Анастасія Багаліка: Як його можна звузити?
Віталій Дудін: Наприклад, не поширювати його на осіб, які укладали контракти ще до початку АТО і особливого періоду. Тобто розраховувати на розірвання контракту зможуть лише ті особи, які уклали його після початку АТО.
Євген Павлюковський: Так, можливо, тим, хто укладав контракт ще до початку 2014 року, вже є потреба той контракт розірвати, адже вони служать вже досить довго?
Віталій Дудін: Так, є різні тлумачення цього питання, але Конституція в нас одна, і є затверджена Стратегія національної безпеки.
Євген Павлюковський: Які поради ви можете дати тим, хто хоче розірвати контракт. І чи варто взагалі позиватися з такої непевної юридичної ситуації, коли закон відхилено?
Віталій Дудін: Адміністративно-судовий порядок захисту прав не передбачає компенсації. Тобто, якщо суд стане на бік військового, можна добитися лише розірвання контракту. По-друге, жодних санкцій за використання свого права на захист буде не може, якщо суд буде невдалим, людина просто продовжить служити далі.
Я хочу ще раз підкреслити, що обмеження певних прав люди можуть бути застосовані, але за дотриманням ряду умов. Перше: загроза повинна мати національний характер, а не обмежуватись якоюсь локальною територією, як наразі в Україні. Друге: такі обмеження мають встановлюватися на якийсь певний строк, а особливий період в нас невизначений ніякими термінами. Окрім того, не допускається порушення базових свобод і прав. А отримання в підневільному стані — це порушення базової свободи. Також держава може вимагати безстрокової служби лише при оголошенні воєнного чи надзвичайного стану, у нас же зараз війни немає.
Тому з огляду на приведені пункти, можна готувати адміністративний позов, попередньо звертаючись до Міністерства оборони з вимогою надати певні роз’яснення. Також потрібно фіксувати факт своєї згоди чи незгоди з продовженням свого контракту.
Треба відзначити, що автори законопроекту недостатньо зробили для його лобіювання. Вони посилаються у пояснювальній записці на порушення принципів свободи договору. Як на мене, тут йдеться про значно більш фундаментальні права людини: право на життя, гідність та вільний вибір своєї діяльності та роду занять.