Виплати відсотків за боргами в бюджеті 2018-го складуть 130 млрд грн, — фінансист
Тарас Козак розповідає, що важливо знати про проект бюджету на 2018 рік
Гість ефіру — фінансист Тарас Козак.
Ірина Славінська: Який розмір мінімальної зарплати? Вона має вирости у 2018 році.
Тарас Козак: Мінімальна зарплатня 2017 року виросла вдвічі, з першого січня вона стала 3200 гривень. А в 2016 вона була ще 1600. Це досягнення уряду, яке вони суттєво піарили. Зростання сподобалося, воно підтримане громадянами. З наступного року очікується, якщо цей проект бюджету буде ухвалений, то наступного року мінімальна зарплатня становитиме, якщо не помиляюся, 3752 або близько того. Це +500 гривень. Зростуть також показники і мінімальної пенсії, і інші макропоказники.
Читайте також: Наступного року держава розподілить близько 49% ВВП. Коментар фінансиста
Прив’язувати видатки, доходи, пенсії до долара, євро чи ще якоїсь іноземної валюти некоректно. Значно важливішим показником є не девальвація національної валюти, а інфляція — зміна споживчого кошика, тобто скільки на зарплату можна купити. Інфляція у нас дуже велика. У 2015 році інфляція була майже 50%. Чому наша економіка в такому стані? Якщо наші очільники держави виступають і говорять, що збільшать пенсії, і це подобається людям, це триває далі. Проблема в тому, що можна підвищити пенсію, наприклад, за рахунок боргів. Декілька керівників нашої держави це робили. Юлія Володимирівна, пан Янукович брали борги за кордоном. Пенсія зростала. Це всім подобалося, тому що пенсія зростала і в доларах, і в євро.
Якщо ви намалюєте нові гроші, спочатку все йде гарно, інфляція буде за 3 — 4 місяці. Перед виборами цей трюк повторювався дуже часто, але нічого не буває безкоштовно. Ми сьогодні відпрацьовуємо те, що раніше жили краще, ніж могли собі дозволити. Життя в борг не може довго тривати. Сьогодні ми живемо якраз за тими засобами, які маємо. Наша економіка маленька.
Якщо перевести наш ВВП в долари, це буде цього року 90 мільярдів доларів. Якщо поділити на кількість населення, це буде приблизно 2100 доларів ВВП на душу населення. Середній українець виробляє всього-на-всього 2100 доларів. Це дуже мало. Якщо взяти європейця, то це 40 тисяч євро, якщо американця, 50 тисяч доларів.
Ірина Славінська: З чим це пов’язано?
Тарас Козак: У нас мало робочих місць, вони низькооплачувані.
Ірина Соломко: Чи є ризики зменшення субсидій?
Тарас Козак: Номінально субсидії зростають. По-моєму, понад 50 мільярдів субсидій на комуналку закладено у бюджеті на наступний рік. Більше половини сімей отримують ці субсидії. Було, по-моєму, 40 мільярдів. Але ми переходимо на ринкові ціни на газ, електроенергію та інші комунальні послуги. Неможливо продовжувати жити, як раніше, тобто дотувати громадян за рахунок економіки. Коли економіка платить за електрику значно більше, споживаючи більше, не працює ринок, закриваються підприємства. Чому наші громадяни виїжджають з України працювати у Польщі, Словаччині? Тому що ті борги, які ми набрали на себе, зараз Україна повинна віддавати. Підвищуються податки. Інвестиційний клімат несприятливий. Прямі іноземні інвестиції, дуже важливий економічний показник, зараз, напевно, найменший за всі часи.
Ірина Соломко: Збільшення зарплат, пенсій, субсидій відбувається збалансовано? Який ріст економіки закладений у цьому бюджеті?
Тарас Козак: Цього року було закладено 2%, по факту було більше, може, 2,1%. Наступного року очікують, що економіка зросте на 3%. Це теж дуже мало. В середньому світова економіка зростає на 3% щороку. Ми щороку зростаємо значно менше, іноді падаємо. Ми щороку відстаємо від світу все далі і далі. Я часто повторюю тезу про те, що Україна дуже успішно бореться за останнє місце в Європі з Молдовою та Албанією. Ми не можемо собі дозволити жити краще. Ми не можемо дозволити собі вищі пенсії.
Україна дуже успішно бореться за останнє місце в Європі з Молдовою та Албанією.
Ірина Славінська: Чому таке маленьке зростання?
Тарас Козак: Причин багато, але можна звести до однієї — нам потрібні реформи, які перебудують нашу економіку на сучасний капіталістичний лад, соціалізм програв. У нас монополії на ринку, штучні перешкоди для зростання економіки. Наприклад, валютне регулювання. Українець фактично тільки цього літа отримав право відкрити рахунок за кордоном. До цього не мали права. У всьому світі кожен громадянин може відкрити рахунок, де хоче, головне — сплатити податки.
Далі — земля. Є країни з вільним обігом землі, менш вільним, але таких країн, як Україна, де заборонено абсолютно, мало. Це Північна Корея, Куба.
Величезні обсяги бюджету ідуть на необхідні речі — оборону, безпеку, освіту, медицину, пенсії. Але 130 мільярдів гривень ми віддамо за обслуговування боргів, це тільки відсотків, які накапають.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.