Вироки щодо громадян РФ, причетних до трагедії літака MH-17, будуть без сумніву, — адвокат

17 липня 2014 року над непідконтрольною територію Донбасу був збитий цивільний літак Boeing MH-17. Розслідування майже добігає кінця, і стало відомо, що цю справу буде розглядати нідерландський суд.

В нашій студії Андрій Гук, експерт з міжнародного авіа-права, з яким ми поговоримо те, що вже відомо зараз слідству стосовно цієї трагедії.

Лариса Денисенко: Як відбувалося слідство, на якій стадії ми зараз, які були дії України та дії або бездіяльність Російської Федерації в цій історії?

Андрій Гук: Коли йдеться на авіаційну катастрофу такого масштабу, то можна процес розділити на 4 етапи. Перший етап — розслідування самої авіаційної події, яке відбулося давно голландською службою безпеки на транспорті. Мета такого розслідування — встановлення причини катастрофи та поради на майбутнє. Причина катастрофи встановлена — це попадання ракети в передню частину літака. Поради на майбутнє — переглянути в світовому масштабі практику відношення до закриття повітряного простору під час збройних конфліктів.

Другий етап — кримінальне розслідування, яке зараз добігає кінця. Ми мали попередній звіт розслідувальної групи, куди входить і Україна, де було заявлено, що близько 120 осіб можуть бути підозрювані в цьому злочині, в тому числі і військовослужбовці, і високопосадовці ряду країн.

Третій етап — обрання судової процедури.

Четвертий етап — відповідальність певної держави, яка може наступити.

Лариса Денисенко: Чи можна тут говорити про відповідальність держави, якщо суд буде стосуватися фізичної особи, а не держави, адже це не міждержавний спір?

Андрій Гук: Тому ця процедура і ділиться умовно на чотири етапи, зараз ми на третьому — встановлення конкретних фізичних осіб, які є винні, і це можуть бути громадяни як України, так і Росії, так і громадяни інших держав. Зокрема, те, що стосується громадян України, — це ті учасники збройних формувань, які є зараз в Донецьку та Луганську. А громадяни Росії — це ті, які можуть бути відповідальні за транспортування БУКу, за прийняття відповідних рішень. Розслідування вийшло на рівень, коли є військовослужбовці та офіційні посадові особи, і вони можуть бути засуджені заочно, адже угода між країнами-учасниками цього розслідування передбачає заочний суд. Тобто це означає, що вироки будуть, в тому числі проти громадян Російської Федерації, ми можемо в цьому не сумніватися. Відповідно, якщо є високопосадовці, то держава може бути прив’язана до тих подій, а швидше за все, так воно і буде, тоді ми будемо мати сценарій, подібний на сценарій з Лівією, коли держава понесла відповідальність за терористичний акт, і були виплачені компенсації родинам загиблих через 10 років після катастрофи.

Близько 120 осіб можуть бути підозрювані в цьому злочині, в тому числі і військовослужбовці, і високопосадовці ряду країн

Лариса Денисенко: Що зараз робить Російська Федерація, щоб на цьому етапі припинити можливості слідства, щоб заперечувати причетність російської влади до того, що відбулося?

Андрій Гук: Тут більше йдеться не про відповідальність держави, а про виплату компенсацій сім’ям, як це було в Лівії, і то вони це зробили, не визнаючи своєї вини. Але мова йде про роки, і, можливо, тих винних осіб вже і не буде, коли ця відповідальність наступить.

З іншого боку — не просто громадяни мають бути визнані винними, це мають бути офіційні представники держави, які діяли з певним умислом. І в залежно від того, що встановить суд, можна буде говорити, як будуть розвиватися події. Але вже можна сказати, що рівень дуже високий, йдеться про унікальний прецедент в світовій історії, коли стільки людей і на такому рівні можуть бути встановлені як підозрювані та обвинувачені.

Дії Російської Федерації можна передбачити, вони не будуть передавати своїх громадян на цей суд, вони не будуть сприяти цьому слідству. Зараз нарешті в Росії звернули увагу на те, що Ростов закрив повітряний простір дивним нотамом (повідомленням для пілотів) за добу до трагедії. Голландське слідство вказує на те, що Росія видала нотам на ту саму висоту, що і Україна за день до катастрофи, але в середині нотаму була вказана ще більша висота. І це може говорити про те, що РФ якимось чином знала, що треба підвищувати цю висоту, і це безпосередньо перед катастрофою. Є також нюанс — якщо Україна не вказувала причину обмеження повітряного простору, то в Ростові чітко сказали, що вони обмежили простір через збройний конфлікт.

Є вже реакція офіційної влади Росії на це, і вони знов перекручують та створюють свої альтернативні версії. Хоча так і не пояснили голландцям, чому був такий дивний нотам та чому вони ставили таку дивну висоту.

Андрій Куликов: Наскільки доведено факт збиття, і як правильно говорити — збиття чи катастрофа?

Андрій Гук: В офіційному праві говорять про розслідування авіаційної події, щоб не сталося. В даному випадку, коли на сьогоднішній день немає вироку суду, то це все-таки є катастрофа. Адже в нас є спірною навіть кваліфікація конфлікту, і говорити чітко про те, що є дві воюючі сторони, де відбувся військовий злочин, ми не можемо. Говорити, що це є збройний конфлікт, в результаті якого стався терористичний акт, ми теж не можемо.

Андрій Куликов: Петро Порошенко у своєму Фейсбуці написав, що це був злочин, якого можна було уникнути, аби не російська агресія, російська система та російська ракета, завезена з російської території. Ця версія вже остаточна?

Андрій Гук: Так, те, що спричинило катастрофу літака, є абсолютно безспірним, встановлено навіть, який тип ракети був детонований перед літаком. Ракета БУКу певного типу зривається перед літаком, і його осколки роблять з нього решето. За цими осколками та характером пошкоджень однозначно встановлюється тип ракет, він встановлений. В даному випадку це ракета дуже специфічного БУКу, в Україні таких не було. Можна навіть говорити про конкретну військову частину, де такий БУК міг знаходитися. Коли відкриються матеріали справи, я думаю, ми побачимо дуже багато обставин, які вже чітко встановлені. Військова техніка не може бути безхозною, вона обліковується і чітко встановлюється, де вона була, хто був відповідальний за її зберігання, хто був відповідальний за її рух, дислокацію. Тому можна сміливо говорити про те, що будуть встановлені військовослужбовці, які за це мали відповідати.