Олеся Здоровецька — українська співачка з Києва, яка з 2012 року живе і працює у Західній Європі.
Олеся Здоровецька: Пісня «Героям Небесної сотні» була написана на вірші Катерини Бабкіної. Вона ввійшла в мій перший альбом «Звуки сказу», в якому — музика на вірші сучасних українських поетів. Презентація альбому відбулась у Вроцлаві. Також цю програму я грала на Книжковому Арсеналі. Два роки тому я працювала в найбільшому незалежному книжковому магазині Ірландії. Тоді ми переписувались з Олею Жук. Я надіслала їй кілька книжок, а вона надіслала мені кілька книжок у відповідь. Саме вона познайомила мене з творчістю сучасних українських поетів. З поезією я працюю вже близько 10 років. Мій перший проект — авторська музика на вірші класичних іспанських поетів. На концерті мене почула українська композиторка Олена Леонова і запросила до свого проекту на вірші Вільяма Батлера. З того часу я працювала з багатьма сучасними класичними композиторами, зокрема з Аллою Загайкевич.
Цей альбом записувався в Ірландії, на студії мого друга. Я планую видати ще один подібний альбом на вірші вже померлих поетів. Насправді, є дуже багато чудової української поезії. Зараз починається тренд на українське. Виросло покоління, що краще розуміє свою ідентичність, особливо у світлі останніх подій. Я маю надію, що сучасні українські музиканти звертатимуться до української поезії частіше.
Ірина Славінська: Як тобі працювалося з цим матеріалом? Наскільки легко текст лягає на музику?
Олеся Здоровецька: В нас було багато цікавих колаборацій. Наприклад, спільний з Любою Якимчук проект «Афродіта».
Для мене поезія є тотожною музиці.
Поезія і музика для мене є найчеснішими. Поезія пропонує оптику, яка дозволяє тобі сприймати світ таким, яким він є і, разом з тим, дуже особистісно, інтимно.
Вірші відбиралися абсолютно інтуїтивно. Мені прикро, що не вдалось вмістити все. Адже для мене це також спосіб розказати світові про Україну. Я багато виступаю в Європі. 25 січня в мене буде презентація в Лондоні. Я думаю, що на концерт прийде багато людей, і я зможу їм про це розказати. Тому що не всі люди в Західній Європі свідомі того, що в Україні йде війна.
Лариса Денисенко: Останнім часом концерти дійсно потребують таких вступних лекцій і культурної дипломатії?
Олеся Здоровецька: Я маю привілей. Ну добре, поспівали, можна і поговорити. Часто люди з залу починають ставити питання і у нас зав’язується діалог. Мені подобається такий формат.