Про останні зміни в контексті реформи правосуддя і нову організацію «DeJuRe», створену з метою розробки та впровадження реформ у сфері юстиції, говоримо з головним експертом з реформи правосуддя РПР Михайлом Жернаковим.
Лариса Денисенко: Вночі було ухвалено закон про Вищу раду правосуддя. Чому це важливо?
Михайло Жернаков: Вища рада правосуддя — це новий конституційний орган, створений в межах судової реформи. Це таке HR-бюро судової системи — новий відділ суддівських кадрів, орган, відповідальний за призначення суддів, звільнення суддів і дисциплінарні провадження щодо суддів. Тому дуже важливо, щоб він функціонував належним чином. Це не новий орган з погляду складу. Він поповниться тільки шістьма новими суддями. Більшість у такому органі мають складати судді, обрані самими суддями. Це Європейський стандарт. Можна довго сперечатися про те, наскільки доцільно використовувати цей стандарт в умовах перехідної демократії, якою є Україна. Мені здається, застосування цього стандарту — одна з найбільших помилок в судовій реформі. Практика показує, що цей стандарт майже ніколи не працює в перехідних демократіях, де занадто низький рівень довіри до суддів.
Лариса Денисенко: Але потрібно було мінімізувати політичний вплив. Це було зроблено. Там немає позиції Генерального прокурора, котрий входив до Вищої ради юстиції. Нагадаю, що Вища рада юстиції тепер є Вищою радою правосуддя. Маркіян Галабала говорив про те, що до 2019 року Вища рада правосуддя працюватиме у такому незмінному складі, хоча отримає нову назву і нові процедури. Наскільки нові процедури важливіші за старі прізвища?
Михайло Жернаков: В тому складі, в якому вона є, плюс шість суддів. Це важливо. Можна говорити про те, що в цьому органі буде забагато суддів, але в контексті незалежності суддів це позитивне рішення.
Для того, щоб збалансувати цей надто суддівський склад, була створена Громадська рада доброчесності. Це українське ноу-хау. Такого немає ніде у світі. Громадський орган буде оцінювати суддів на доброчесність і відповідність критеріям професійної етики. Якщо громадськість не довіряє кандидату на посаду судді, Громадська рада доброчесності складає негативний висновок, який йтиме не тільки в суддівське досьє. Відучора Вища кваліфікаційна комісія суддів, відповідальна за добір суддів, зможе призначити такого суддю лише кваліфікованою більшістю голосів 11 з 16.
Лариса Денисенко: Що закон про Вищу раду правосуддя змінить для суддівства з початку 2017 року?
Михайло Жернаков: В лютому до складу Вищої ради правосуддя буде обрано 6 суддів, які відповідально ставитимуться як до очищення судової влади, так і до захисту суддів. В цілому, цей закон більше відповідає європейським стандартам, ніж те, що ми мали до того. З погляду безпрецедентних повноважень громадськості, це великий плюс.
Ірина Славінська: Які є важелі для відсіювання продажних суддів, що, можливо, ще лишаються на посадах, і убезпечення їх від потрапляння на посади суддів знову?
Михайло Жернаков: Я вже починаю думати, чи не забагато ми придумали застережень, обмежень і рівнів проходження для суддів. Тільки інституційованих органів для добору суддів у нас вже 3 — Громадська рада доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада правосуддя. Мало того, на етапі добору також потрібно пройти дуже багато процедур.
Я не думаю, що це забагато, враховуючи такий рівень тотальної недовіри до судової системи. Крім того, в нас високий рівень декларування — це і електронні декларації, і декларації родинних зв’язків судді, і декларації доброчесності судді. Тобто інструментів багато. Питання в тому, чи ми ними скористаємось.
Ірина Славінська: Скільки суддів можуть втратити роботу?
Михайло Жернаков: Кадрова нестача на сьогодні величезна. Вчора ми 5 годин просиділи на робочій групі комітету з правової політики і правосуддя. Одне з найскладніших рішень стосувалося того, чи мають судді-п’ятирічки, призначені на посаду вперше, проходити новий конкурс. Було вирішено, що вони проходитимуть кваліфікаційне оцінювання. З додатковими повноваженнями Громадської ради доброчесності воно буде ефективним. Раніше ми вимагали, щоб вони були звільнені і йшли на конкурс. Але вже більше 1000 суддів пішли з посади добровільно, а ще 700 суддів подали заяву на вихід у відставку. Процес очищення судової влади йде досить високими темпами. Тепер стоїть питання про її оновлення.
Лариса Денисенко: Що ви думаєте про інститут судових моніторів? Вони існують і в Україні, але в Польщі їх діяльність інституціалізована. Чи варто нам йти таким шляхом?
Михайло Жернаков: Я думаю, що на цьому етапі судової реформи судові монітори мають бути чи не в кожному судовому засіданні для того, щоб збирати інформацію і розуміти об’єктивну картину. Так ми зрозуміємо, що насправді відбувається в судовій владі.
Лариса Денисенко: Завтра відбудеться презентація громадської організації DeJuRe. Що це за організація?
Михайло Жернаков: Це організація, яку заснували експерти групи з питань судової реформи РПР. Лише деякі з нас є представниками громадських об’єднань, решта — це ентузіасти.
Наша діяльність буде направлена на реформу у сфері юстиції. Це і моніторинг створення нового Верховного суду, і моніторинг резонансних судових процесів, і моніторинг діяльності нових органів Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя.
Одним з наших перших проектів стане співпраця з ЮНІСЕФ щодо ювенальної юстиції і розробки державної політики щодо правосуддя для дітей.