З режисером-постановником з Білорусі Дмитром Богословським та головним героєм п’єси Владиславом Писаренко поговорили про виставу і не тільки.
Дмитро Богословський: Це певний психологічний експеримент над громадянином своєї країни, мешканцем свого міста, працівником своєї роботи. Це така доволі абсурдна річ, яка, мені здається, при всій своїй абсурдності, має відношення до реальності.
Головний герой, мешканець Броварів, потрапляє у поліцейську дільницю, запитує – навіщо його затримали, а поліцейські проводять з ним експеримент: дізнаються, де він живе, яка кількість населення у його місті, у якому році місто отримало статус міста. В решті, вони розкривають його якісь внутрішні психологічні речі, розуміють, що він не звертає увагу на те, де він живе, його життя протікає монотонним образом, і у цьому полягає його злочин.
Владислав Писаренко: Мені здається, це історія не тільки про одну людину, можна сказати – про кожного. Для мене це п’єса – це усвідомлення свого життя, своєї реальності, того, хто ти взагалі є, чим живеш, чим цікавишся і для чого ти тут є.
Дмитро Богословський: Це історія про те, що всі ми є певною маленькою людиною, яка під час життєвої монотонності припиняє спостерігати, любити і відчувати.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.