Олександр Данилюк — польовий хірург, учасник російсько-української війни, учасник боїв за Дебальцеве, лицар ордену «Народний Герой України» до п’ятої річниця боїв за Дебальцево презентував книгу «Ті, що стомилися боятися». З ним поговорили про непрості рішення, які доводилося приймати у той час йому як хірургу.
Олександр Данилюк: Як сказав наш побратим Михайло Стасів, який не потрапив в оточення, що «ви за ці дев’ять діб в оточенні перекреслили все те, що хірургія будувала століттями». Так, це були вимушені міри, як довелося застосувати, тому що іншого вибору в нас не було. Ні, був вибір — самоусунитися від цього процесу, але ми вчинили інакше і не шкодуємо про це, і порятунок одного життя був вартий того, що ми робили, а вдалося врятувати більше. Можна було ще більше, але тоді в нас не було достатньо знань та можливостей.
Я розумів, якому ризику я тоді піддаюся, — це як під час Майдану, — але знав: хто, як не ми і коли, як не тепер. Це наша країна і нам її відстоювати. Я не вмів тримати автомат, але я вмів тримати скальпель.
Книга «Ті, що стомилися боятися» є соціальним проєктом видавництва «Темпра», яке взялося його друкувати. Кошти, вилучені з продажу, підуть на допомогу армії. Тобто це цілісний некомерційний проєкт, де я не маю нічого, крім авторських прав.
Книга вже продається, зокрема, у книгарні «Є», і вона знаходиться на перших позиціях рейтингу продажів.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.