Скрін з відео Радіо Свобода
Фільм розповідає історію лікаря. На початку Першої світової війни він винайшов речовину, яка допомагає змінювати свідомість та фізичну сутність людей, вони стають здатними робити вчинки, які нормальна людина не може собі дозволити.
Герой Остапа Вакулюка подорожує з трупом батька.
— Ви мали можливість працювати з режисером, який є одним зі славних імен польського кіно. Чого ви навчилися від Кшиштофа Зануссі? Що є найбільшим уроком зі спілкування з ним?
— Передусім те, як він ставиться з повагою до кожної людини. Він не робить різниці, чи це президент, чи це прибиральниця.
В його роботі як режисера мене дивувало, що він практично не робить зауважень. Він приймає все те, що ти даєш, йому дуже цікаво, що запропонує актор.
— Чи з першого разу вдавалося знімати важливі сцени?
— Інколи вдавалося з першого разу, але Яцек, мій партнер, казав, що треба ще раз.
У мене була одна сцена, коли я відчув, що не повністю маю життєвий досвід. Була сцена, де я кажу «Все має сенс». Пан Кшиштофа, напевно, отут робив мені найбільше зауважень: нехай пан спробує відчути. На цих словах я зрозумів, що не повністю маю внутрішній досвід, пережиття, якими би міг замінити ці слова. Тут вже більше мусив звертатися до уяви, ставити себе в запропоновані обставини, але розумів, що життєвого багажу ще недостатньо, щоб повністю відчути цю фразу. Герой за роллю мав більше, ніж я, він був більш глибокий, ніж я. Я трошки пасу задніх у порівнянні з ним.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.