Як організувати кінофестиваль у маленькому місті: приклад Марганця

В організаторів та членів журі дізнаємось про те, що очікує мешканців Марганця та гостей міста на цій мистецькій події.

В нашій студії співзасновниця, генеральний продюсер Marhanets Film Festival Анна Дем’яненко, голова журі фестивалю Олександр Гусєв та член експертної комісії фестивалю Олеся Анастасьєва.

Сергій Стуканов: Як виникла ідея провести фестиваль у містечку Марганець?

Анна Дем’яненко: Я родом з Марганця, але вже 10 років проживаю в Києві. Минулого року в мене виникла ідея створити фестиваль в моєму рідному місті, в якому взагалі немає кінотеатру, і людям нікуди ходити в кіно.

Наталя Соколенко: А де буде проходити фестиваль, якщо немає кінотеатру?

Анна Дем’яненко: Він буде проходити в Палаці культури гірників. Ми сподіваємося, що в наступному році ми зможемо відновити кінотеатр, і проводити фестивалі і там також.

Сергій Стуканов: Як ви добирали фільми до фестивалю?

Анна Дем’яненко: Ми почали відбір фільмів ще у червні минулого року. Я зробила сайт і запустила подачу фільмів, і ми чекали протягом восьми місяців. Потім ми дійшли думки, що самі не можемо обирати фільми, тому запросили експертну команду, щоб вони відібрали вже найкращі фільми.

Цього року ми вирішили зробити маленький фестиваль — два конкурсні покази та показ фестивальних короткометражних фільмів, які вже були на фестивалях для того, що познайомити глядачів з кінофестивалем, тому що марганчани взагалі не знають, що це таке, вони дивуються, багато з них ніколи не були на кінофестивалях, і не знають, навіщо там журі і конкурсна програма.

Ми хочемо розказати їм, що кінофестивалі робляться для того, щоб показувати молоді фільми зі всього світу. Також для багатьох було здивуванням, що в Україні знімаються фільми, і що вони якісні. В цьому році в нас з’явилося багато фільмів, і саме їх ми будемо показувати.

Ми хочемо розказати мешканцям Марганця, що кінофестивалі робляться для того, щоб показувати молоді фільми зі всього світу. Також для багатьох було здивуванням, що в Україні знімаються фільми, і що вони якісні

Сергій Стуканов: Олесю, саме ви добирали фільми. Чи справді, матеріал, який надійшов, був якісним?

Олеся Анастасьєва: Я — журналист, который занимается тематикой украинского кино на протяжении десяти лет, а на протяжении 5 лет я очень пристально слежу за этой темой. Можно сказать, что короткометражное кино в Украине развивается быстрыми темпами. Это связано с несколькими аспектами. Во-первых, короткометражные фильмы быстрее снимаются, во-вторых, они требуют меньше бюджета. И все фильмы, которые вошли в конкурсную программу, сняты без государственной поддержки. Но очень радует уровень работ.

Сергій Стуканов: Які настрої зараз панують серед тих, хто створює кіно? Чи живемо ми в оптимістичну добу, чи впливовими є песимістичні настрої?

Олеся Анастасьєва: Сейчас снимаются совершенно разные фильмы. В конкурсной программе украинских короткометражек есть несколько замечательных комедий, которые я очень советую посмотреть.

Наталя Соколенко: Які будуть фільми в Марганці?

Анна Дем’яненко: Здебільшого ми орієнтувалися на позитивне та мотивуюче кіно, щоб наступного року до нас приходило більше глядачів.

Мы поздравляем друг друга с тем, сколько новых фильмов выходит, но потом оказывается, что никто и двух фильмов назвать не может, не говоря уже о том, что никто их не смотрит

Сергій Стуканов: Олександре, як би ви оцінили рівень фільмів, які надійшли на цей фестиваль? Чи є перспектива поширення подібного роду фестивалів у маленьких містечках?

Олександр Гусєв: Если мы вообще хотим каким-то образом развивать кинопроцессы в Украине, то это единственная возможность это сделать. Мы поздравляем друг друга с тем, сколько новых фильмов выходит, но потом оказывается, что никто и двух фильмов назвать не может, не говоря уже о том, что никто их не смотрит. Если какие-то фильмы и ходят, то эти 20 лет полного развала кинопроката привело к тому, то люди идут неизвестно на что.

Поэтому нам жизненно необходимо развивать инфраструктуру и воспитывать в наших согражданах культуру просмотра фильмов на большом экране и развивать вкус к фестивалям и конкурсным показам. Потому что такие показы предполагают живую атмосферу с какими-то знакомствами и обсуждениями.

Сергій Стуканов: Чи здатне суспільство знизу допомагати цьому розвитку?

Олександр Гусєв: Безусловно, государство должно помогать и выстраивать грамотную культурную политику, но поскольку оно вообще этого не делает, то наша культурная жизнь является уделом безумных и самоотверженных энтузиастов. Подобные кинофестивали, как мне кажется, и смогут двигать далее наш кинопроцесс.

Наталя Соколенко: Хто підтримує вас фінансово?

Анна Дем’яненко: З самого початку це була я і Марія Кривощокова, ми збиралися самі проводити цей фестиваль, навіть, якщо нас ніхто не підтримає. Але за місяць да нас почали сніжним комом приєднуватися багато партнерів та громадських організацій. Також нас підтримав депутат Валентин Дідич і багато інших депутатів міської ради. А всі, хто нам допомагають, — сценаристи, фотографи, роблять це за власною ініціативою.