Як працював перший Курултай кримськотатарського народу 100 років тому

Презентація книги «Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту» відбудеться 1 червня о 13:00 у Мистецькому Арсеналі на фестивалі «Книжковий Арсенал». 

Андрій Іванець: Курултаєм називалося зібрання знаті у Середньовіччі. На них вирішувалися загальнодержавні завдання і питання.

Але книга про яку ми сьогодні говоримо, розповідає про історію кримських татар, які у 1917 році під час Лютневої революції розпочали свою власну кримськотатарську революцію. Головним результатом якої і став Курултай. З часом ці установчі збори перетворилися на Національний парламент. Зараз в Україні Курултай офіційно визнається представницьким органом корінного кримськотатарського народу.

Василь Шандро: Чи 100 років тому Курултай встиг попрацювати?

Андрій Іванець: Дійсно, у 1917-му кримським татарам вдалося те, чого прагнули багато народів на постімперському просторі. 

Вони дуже швидко самоорганізувалися і вже у перші дні революції відбувся кримський мусульманський з’їзд. Приїхало 2000 осіб – 1% населення. Восени кримські татари вирішили зібрати свої національні установчі збори, вони мали визначити майбутнє кримських татар як народу, висловитися щодо форми державного правління в Криму і висловитися щодо ситуації на постімперському просторі. І їм вдалося провести ці вибори.

Книга «Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту» цікава тим, що фактично вперше в науковому обігу з’явилася інформація про результати тих виборів.

Ще до анексії мені вдалося розшукати переклад протоколів Курултаю. У них була створена мандатна комісія, яка перевіряла мандати, збирала протоколи щодо виборів. І ось за матеріалами цієї комісії ми орієнтовно можемо сказати скільки кримських татар брало участь у виборах і як відбувалися передвиборчі перегони в окремих регіонах. Загалом, тоді в Криму проживало 200 тис. кримських татар від загальної кількості населення 800 тис. Наприклад, один кандидат в Курултай проходив по одному виборчому округу одразу по двох списках і по обидвох пройшов. Тому там були різні ситуації.

Як законодавчий орган Курултай загалом пропрацював один рік

Було два періоди його діяльності. Вперше його обрали, як національні установчі збори, наприкінці листопада 1917-го. Так він працював з 9 грудня по 26 грудня, 18 днів. За підсумками роботи створили основний кримськотатарський закон. Цей документ регламентував основні відносини у головних сферах буття кримських татар, також він закріплював бачення кримських татар щодо бажаного державного устрою Криму. Кримські татари на той момент прагнули оголосити Кримську Народну Республіку. Згідно з цими документами, остаточне рішення мали винести на всекримських установчих зборах, де мали брати участь і представники інших етнічних спільнот Криму. Та через збройну агресію ліворадикалів на чолі з більшовиками ці збори не відбулися.

26 грудня установчі збори кримських татар ухвалили свою Конституцію і вирішили, що працюватимуть ще рік як Національний парламент. Він не був державним парламентом, але діяв за парламентськими процедурами. Ще коли він був установчими зборами, то головували на ньому не одноосібно, а одразу 5 осіб: по одній людині від кожного виборчого округу. Серед 5-ти співголів була і Шефіка Гаспринська. Це цікаво, адже у мусульманському світі емансипація жінок дещо притримувалася. Та саме 1917-й рік став багато у чому переломним, але кримськотатарський феміністичний рух існував ще і перед революцією. Саме в Бахчисараї видавався перший періодичний журнал для жінок «Жіночий світ».

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.