Як правильно сказати українською: поради мовознавців

Поліцейський чи поліційний? Чому не буває епіцентру подій? Чому неможливо стріляти з озброєння?

Ведучі

Дмитро Тузов,

Наталя Соколенко

Гостi

Сергій Архипчук,

Ольга Кочерга

Як правильно сказати українською: поради мовознавців
https://static.hromadske.radio/2017/02/hr_hh_2017-02-18_arhipchuk_kocherga.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/02/hr_hh_2017-02-18_arhipchuk_kocherga.mp3
Як правильно сказати українською: поради мовознавців
0:00
/
0:00

Про ці та інші поширені мовні помилки розповідають режисер масових заходів, заслужений діяч мистецтв України Сергій Архипчук та Ольга Кочерга, мовознавчиня, перекладачка, упорядниця сайту зі словниками.

Дмитро Тузов: Чи доречно говорити про чистоту мови, зважаючи на те, що існує багато діалектів?

Сергій Архипчук: Слово «чистота» викликає спротив. Хочеться сказати жива, неповторна, непідробна, нефальшована, незлукавлена мова.

Для багатьох людей ЗМІ залишаються першим і останнім аргументом щодо правильності мови. Ми із Людмилою Зіневич готуємо майстер-класи для працівників радіо і телебачення, тих, хто відвідує волонтерські курси української мови. Буває, що слухаєш новини чи інтерв’ю, і чуєш неприпустимі речі.

Ольга Кочерга: Будь-який носій мови відчуває, чи мова є чистою. Можуть бути діалектні слова, вплив місцевої говірки, але мова нечиста.

Наприклад, у нас утворилася нова інституція ― поліція, а її працівника називають «поліцейським», машину ― «поліцейською». Оце вже нечисто. Людина, яка думає українською, від слова «поліція» утворить прикметник «поліційний», а працівника назве «поліційником» або «поліціянтом». А вживати прикметник із чужої мови і замість прикметника, і замість іменника ― це нечисто.

Коли такі слова потрапляють до нормативних документів, із ними дуже тяжко боротися.

Дмитро Тузов: Ми активно запроваджуємо фемінітиви. У нашій студії була дискусія з Надією Савченко, яка сказала, що не сприймає цього ― як, наприклад, сказати «жінка-пілот»?

Ольга Кочерга: Дивіться словник Кримського ― Єфремова. Там навіть є слово «імператорка», а не «імператриця».

Фемінітиви притаманні українській мові. Жіночі професії легко утворюються від кореня, і вони рівноправні з чоловічими.

Сергій Архипчук: Для мене українська мова дуже точна: назвати так, щоб не було сумнівів. У запозичене з англійської «вау» можна втопити багато слів, емоцій. А українська мова має бути дуже точною.

Ольга Кочерга: Наприклад, улюблене журналістське слово «епіцентр»: «Ми перебуваємо в епіцентрі подій». Епіцентр ― це сейсмічний термін, який означає точку на поверхні землі на найкоротшій відстані від осередку землетрусу. А осередок ― в середині землі. Для того, щоб зрозуміти, де він, є поняття «епіцентр» ― це точка над центром. Потім поняття поширили на надземні вибухи, і стали вживати для позначення точки під центром вибуху. Але в жодному разі це не центр.

Тобто люди перебувають у центрі чи в осередку подій, але не в епіцентрі.

Дмитро Тузов: Взагалі у нас проблема з термінологією ― відсутність українських термінів.

Ольга Кочерга: Іван Вакарчук на нараді з питань термінології сказав: «Не треба казати, що у нас немає термінології. Треба її просто знати».

Наприклад, є слова зброя і озброєння. Озброєння ― це завершений процес. А ми чуємо з медій: «стріляють з озброєння». Так само ― хвороба і захворювання: запитайте лікаря, чим вони відрізняються. Захворювання ― це процес.

Дві помилки у чотирьох словах: «Наші позиції обстрілюються бойовиками». По-перше, вони не обстрілюються ― їх обстрілюють. А по-друге, не бойовиками, а мінами, снарядами, кулями чи ще чимось.

Сергій Архипчук: Наша мова дуже легка і проста, а ми часто засмічуємо її зайвими словами. Караванський каже, що зайвим є слово «будемо»: будемо читати, будемо запрошувати ― ми запросимо, почитаємо.

Або прогноз погоди: у Києві очікується сніг; опади у вигляді дощу. Ким і чому очікується цей сніг? Або «неділя обіцяє бути…».

Ольга Кочерга: У нас замість іменників вживають прикметники. Наприклад, вчений. Людина, яка фахово займається наукою ― це науковець. Але крім того, що науковців називають вченими, у нас вчені ради, вчені секретарі тощо.

Якщо оце вчена рада, то поруч що ― невчена?

Ми всі вчені, бо всі маємо якийсь диплом. Інше питання, чи ми навчені.

Дмитро Тузов: Ще часто кажуть «чесно кажучи». Це також збиває з пантелику.

Сергій Архипчук: Це стало шаблоном. Але є психологічний момент: якщо зараз людина каже чесно, то до цього вона казала нечесно?

Ольга Кочерга: Українською мовою буде «щиро». «Чесно говоря» ― це російською.