WordPress.com
Гості ефіру – сестра взятого під варту Влада Завадська, адвокатка Валерія Коломієць.
Андрій Куликов: Владо, розкажіть історію вашого брата.
Влада Завадська: В 8 утра 24 января 2016 года к нему пришли сотрудники НАБУ взять у него показания в качестве свидетеля. Ушли они из его дома спустя сутки, арестовав его, дома изъяли все вещи: денежные средства, документы, компьютеры. Автомобиль тоже обыскали. Без санкции повезли его в суд. Спустя несколько суток следственный судья эти изъятые вещи приложил к документам обвинения. С этого дня он находится «під вартою». Он зашел в СИЗО абсолютно здоровым человеком, на своих ногах. Он всю жизнь вел активный образ жизни, занимался горными лыжами.
Там он упал, и произошел перелом позвоночника. На сегодняшний день он лежачий. Спустя полгода он с жуткими болями может перемещаться и справлять биологическую нужду. Я несколько раз обращалась в офис Лутковской. В рамках моей жалобы было возбуждено дело.
Мы сделали обследование, ему назначили операцию на конец апреля. НАБУ отказало.
Андрій Куликов: Валеріє, наскільки це типовий варіант, коли до людей зі значними проблемами здоров’я так ставляться у наших місцях позбавлення свободи?
Валерія Коломієць: Це досить типова і поширена ситуація. Я не буду говорити про те, що це більше 50%. Звісно, що ні. Але проблема надання медичної допомоги в умовах слідчих ізоляторів, установ виконання покарань, стоїть на сьогоднішній момент дуже гостро. Чому так відбувається? Самі установи, де перебувають ці особи, не зацікавлені в тому, щоб публічно вийти і сказати, що вони не здатні утримувати таких людей. В Україні навіть діють спеціальні багатопрофільні медичні установи при пенітенціарній системі, зокрема там є хірургічні відділення. Визнати неспроможність держава в особі пенітенціарної служби не може і не хоче, тому що тоді виникне питання, яким чином наша держава забезпечує життя і здоров’я осіб, які повністю перебувають під її відповідальністю.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.