Як стати соціальним підприємцем?

Наталя Соколенко: Що таке соціальне підприємництво?

Лілія Ткачук: Це підприємницька діяльність, основною метою якої є вирішення соціальної проблеми та фінансування своєї ініціативи.

Наталя Соколенко: Як ви використовуєте гроші? Чи є якась звітність, яку клієнти можуть переглянути?

Анна Уварова: Ми існуємо як бізнес, тож частину прибутку спрямовуємо на оплату оренди, комунальних послуг, зарплат, а 40% прибутку направляємо на благодійність.

Ми співпрацюємо з 4 благодійними фондами ― «Таблеточки», «Життєлюб», Гостомельський притулок для тварин, і в нас є власний невеличкий проект із дитбудинками ― займаємося соціальною адаптацією дітей.

Ми співпрацюємо із 4 фондами Житомирської області, і в нас є адресна допомога. У нашого бухгалтера дитина з ДЦП, і при певних формах цієї хвороби, якщо із дитиною працювати, до повноліття не буде помітно, що у неї ДЦП. Ми оплачуємо реабілітацією.

За 3 роки ми перерахували на благодійність більше 600 тис. грн. Ну і з речей, які нам приносять, ми продаємо лише частину, а більшість віддаємо людям, які потребують.

Наталя Соколенко: Які бувають підприємства, які працюють у галузі соціального підприємництва?

Лілія Ткачук: Я випускниця молдовської програми activEco, тому можу розповісти про те, що є у Молдові. Наприклад, «Торбеск», яке збирає речі і перешиває їх на екоторби. Ще один хороший приклад ― «Ательє 99» ― благодійне інженерне підприємство.

В Україні я знаю Impact Hub, «Ласку», «Миті». Це було питання форуму, що я знаю, як це працює в Молдові, але як це працює в Україні, я не знаю.

Анна Уварова: Серед відомих підприємств є ще івано-франківський ресторан Urban Space 100, який спрямовує 80% свого прибутку на розвиток міста. Він видає міні-гранти, на які може податися будь-яка людина, яка хоче зробити щось для Франківська.

У Львові є «Горіховий дім». Вони починали з пекарні, а зараз у них вже є кейтеринг, і вони виросли з громадської організації, що допомагає жінкам зі скрутними життєвими обставинами. Вони надають їм житло, допомагають з документами і працевлаштуванням. Зараз вони навіть влаштовують їх на своє підприємство.

Наталя Соколенко: Як виникла ідея магазину «Ласка»?

Анна Уварова: Про те, що існує соціальне підприємництво, ми дізналися роки два тому. Моя подруга побачила такі магазини, коли була у Лондоні по студентській програмі. Там вони існують більше 100 років. У Британії таких магазинів більше 9000.

Дмитро Тузов: Чи має соціальний бізнес якісь пільги в оподаткуванні у тій частині, яка іде на благодійність?

Анна Уварова: Все відбувається на загальних засадах. У нас і в друзів, у яких соціальний бізнес, це існує як ФОП. Ти можеш перераховувати свій прибуток туди, куди вважаєш за потрібне.

Але в Україні немає такого поняття як соціальний бізнес у законодавстві. Це є в Європі та в Америці, і, відповідно, там є податкові пільги.

Є різні думки щодо того, чи потрібно вводити таке поняття. Є побоювання, що всі відразу стануть соціальними підприємствами.

Наталя Соколенко: Розкажіть про форум соціального підприємництва. Яка його програма, хто запрошений і хто може приєднатися?

Лілія Ткачук: Приєднатися можуть усі охочі. До обіду у нас буде кілька лекцій про те, що таке соціальний бізнес і як він працює. Потім аудиторія розділяється на воркшопи, які будуть стосуватися практичних питань: законодавчої бази, оподаткування, фандрайзингу, побудови бізнес-моделі.

В кінці дня ми плануємо провести «світове кафе» ― назбирати ідеї щодо того, яким може бути соціальне підприємництво у таких сферах як інклюзивне суспільство, технології та інновації, влада і соцпідприємництво і навчання.

Для участі потрібно попередньо зареєструватися.