Фото: Громадське радіо
Фільм триває годину та 40 хвилин. До нього увійшло відео, зняте самим Леонідом і його друзями.
На питання, чи це трагічний фільм, Катерина Мізіна відповіла: «Якщо за жанром трагедія, коли герой помирає, тоді так. Якщо говорити про настрій, тоді ні. Коли у будь-якому творі ближче до кінця стається смерть головного героя, якого ми встигаємо сильно полюбити, то останнє, що ми переживаємо — це трагедію, сум за цього героя. Але у нас була задача не знову засмутитися, тому що ми всі достатньо засмучені з цієї події.
Режисер ставив задачу, і я його в цьому підтримую, щоб цю смерть ми змогли якось пережити, завдяки фільму показати її, тому що вона сталася, ми вирішили, що не будемо приховувати її. У наших планах, щоб глядач пережив цю подію якось спокійніше, з почуттями любові, розуміння, щоб він вийшов з кінозали з бажанням жити. Наприкінці має бути світлий підсумок, що смерть — це частина нашого життя, частина сценарію, в якому живе кожен з нас, але нам варто думати про життя і про те, як ми живемо».